Трава

Володимир Підпалий

Морочить марево над степом,
омани павутиння тче:
після грози трава у небо
рікою синьою тече,
і вишумовує під хмари,
й зника, мов птах, удалині,
а хмари впали, як татари,
в траву і ждуть мене у ній…