Над Йорданом арабські верблюди пасуться,
На Сіоні невірні молитви несуться,
Там ваалові люди на коліна пригнули,
Там… там – Боже наш милий!.. Чи громи поснули!!.. –
Там, де твій перст нам написав скрижалі,
Де тінь твою народи повидали.
Де нам явивсь в одежі у огняній
Ти, на кого з живих ніхто не згляне!
Яви, Боже, громом оп’ять свою міч!
Озьми од втіснителя гордого міч!
Чи довго він землю святую топтатиме?
Чи довго ще храм твій без служби стоятиме?