У путь

Леся Українка

Хвилини йдуть,
Пора у путь!
Прощай, рідний краю!
Вже хутко я піду. –
Тут долі не маю, –
На чужині знайду.

Шукатиму долі в далекій стороні!
Вперед! прагну волі, у світ пора мені!
Бо літа не ждуть…
Пора мені в путь!

Прощай, товариство, родино рідна!
Прощай, моя люба дружино смутна!
Я може навіки іду в чужий край…
Прощай, – добрим-словом мене спогадай!

Я йду, тверда звага
Веде мене на шлях,
У серці одвага,
Хоч сльози на очах…

В далекій чужині
Я сили наберусь
Служити країні
Або – не вернусь…

Я все покидаю: садочки рясні,
І темні діброви, і ниви ясні,
З собою несу я лиш рідні пісні.

Пора у путь,
Хвилини йдуть!
Шумлять на прощання

Зеленії луги,
Летять розставання
Хвилини дорогі!..
Хоч тяжко країну
Рідную покидать,
йду на чужину,
мушу поспішать.

Далекая путь,
Хвилини не ждуть!