Невидальце з Фуркальцем

Олександр Виженко

Невидальце з Фуркальцем
Бігали по вулиці,
Сміхи-мніхи, гиги-хіхи
Розсипали для потіхи.
Хто хотів, той збирав,
Веселенький ставав.

Хто ж обходив, колобродив, –
Не сміятиметься зроду.
А без сміху світ – кислиця,
Ще й засмічена криниця,
А ще весна без цвітіння,
Пташеня без цвіркотіння
І безкрилеє до того ж…
Ні, не треба нам такого.
Будь же славна Юлице,
ЮЛИЦЕ-СМІЮЛИЦЕ!