Попоїм, посплю

Євген Плужник

Попоїм, посплю… Щасливий ніби.
Роздобув собі штани нові!
Тільки очі так немов у риби
Та на в'язах мулько голові.

Дотягнусь, пурну – і буде тихо!
Мудреці!
Через віщо серце ніби віхоть
У чужій невимитій руці?