ВСТУПНЕ СЛОВО
Мій шлях до Бога був довгий і складний. Скромна родина вчителів не могла прищепити любов до Неба, бо жили у страшний час атеїзму і сваволі. Привело до Бога страшне горе. Моя 18 річна донька тяжко захворіла. Найстрашніші діагнози, чорні прогнози морозили серце. Почувши діагноз доньки дружина опинився в лікарні із сердечним спазмом. Залишилась я сам на сам зі своїм горем.
У цей час у нас дома жила кавказька вівчарка, її треба було доглядати і виводити на прогулянку. Рано вранці, коли ще спала земля і місто додивлялося сни, я йшла з собакою під Лавру на Дніпровські схили. На небі місяць, срібні хмарки раз у раз закривали його ясний лик. І раптом наді мною на небі з'явилося сяйво і постав образ Ісуса Христа, що підняв руки у благословенні. Мить і видіння зникло. Мороз охопив мене, знеможено опустилась на коліна і невміло помолилась Спасителю. З очей, вперше за останні дні, проведені в онкологічній лікарні, полились гарячі сльози вдячності, надія на життя дочки поселилась в моєму серці. Тепер на всі смертельні прогнози я відповідала: " Вона житиме!" Лікарі здивовано дивились на мене. Після лікарні я йшла до Володимирського собору до ікони Божої Матері "Нечаяної Радості", ставила свічки, вклякала на східцях, що вели до ікони, і гаряче молилась. На мене з теплою зворушеністю і ласкою дивилась Мати Божа, вселяючи віру, породжуючи надію. Виходила із храму просвітленою, з її ласкою і надією. Дочку порятували, відтоді в моєму серці, десь глибоко-глибоко поселилися віра, яка то згасала, то знову загорялась.
Йшли роки, виросли діти, в них вже були свої сім'ї, не завжди вдалі. З часом син прийшов до Бога, в якому знайшов велике Благо й утіху. Під його впливом моя пригасла любов до Бога, Ісуса, Матері Божої загорілися ясним полум'ям. Як Сонце, притягала мене Божественна Трійця, промовляла до серця Мати Божа. Читала Біблію і все, що можна знайти про Бога. Біблія мені, не підготовленій, давалась важко. Син приніс книжку Марії Влад "Йосип Обручник", я її перечитала декілька разів. Ще з більшою силою мене притягав світлий образ Матері Божої. Син привозив відповідну літературу, як до цілющої води припадала до неї, шукала відповіді на питання, які хвилювали мене
Якось довгої зимової ночі не спалось, "а ніч як море", — писав Тарас Шевченко. Продумувала другу частину роману "Не зрадь себе", над яким працювала більше року. І раптом, ніби якийсь внутрішній голос проказав: "А ти напиши про Божу Матір, Марію!" Гнала від себе, на мій погляд цю крамольну думку: "Хто я така, що смію навіть думати про це?" Але думка заглиблювалась у серці, подумки проходила кожен день життя Святого Сімейства, почала ретельно добирати літературу, що додавала знань про їх життя. Надень Святого Різдва зібрала всі свої записи, попросила дозволу у Святої Трійці, Матері Марії на мою працю і сіла за письмовий стіл. Перед тим поділилась своїм задумом з ієромонахом Петром Бойком, з яким мене зв'язує довголітня дружба, і він благословив мою працю. Одержала я благословення і від отця Мирослава через мого сина Андрія. Це вселило в мене віру, що справлюся з Божою допомогою.
Дай же мені Боже снаги двигнути цей труд! Так мені хотілось, щоб Божа Матір увійшла в оселю кожного українця світлом, вірою, надією, прикладом свого жертовного життя. Адже не випадково запорізькі козаки обрали Пречисту Діву своєю покровителькою.
УДАЛЕЧ ВІКІВ
Перенесемося думкою за дві тисячі років у далеку Галілею, у щедрих садах, оточену запашними луками, полями, зеленими долинами, наповненими буйним різнотрав'ям. Її населяли добрі, роботящі люди, які проживали у затишних селах, невеликих привітних містах. У гірському містечку Назарет! мешкала благочестива, благословенна Богом родина Анни і Йоакима, яких вибрав Бог для народження Марії. Раніше Йоаким, добрий заможний господар, проживав у Назарет!, Анна жила у Вифлеем!. Вони ревно молилися за прихід Месії. Бог почув їх молитви і поблагословив цих святих, щоб вони взяли шлюб. Після того вони проживали у Назарет!.
Назарет невелике, бідне і незначне місто, лежав на схилі гори. Від нього до Єрусалима було три дні шляху. Юдеї казали:" Чи може щось добре бути у Назарет!?"
АННА І ЙОАКИМ
Анна і Йоаким походили із царського Давидового роду, який кілька віків правив у Іудейському царстві, поки Навуходоносор, Вавілонський сатрап, зруйнував Іудейське царство, забрав у полон кращу частину народу. З роками Єрусалим був відбудований, знову народ був зібраний і облаштований, але слава Давидового царства канула у безвість. Згодом Галілея й інші землі були завойовані римлянами.
Йоаким був з Іудового коріння, Анна дочка священника Натфана, із роду Ааронового. Анна і Йоаким трудилися на власній землі, наймали робітників, мали великі стада худоби. Всі свої прибутки ділили на три рівні частини одну на утримання Єрусалимського храму, другу частину жертвували убогим, а третю залишали собі. Бог дарував їм світле і заможне життя, одне засмучувало їх, не було у них діток. Ревно благали вони Бога, щоб послав дитину. Йоаким навіть 40 днів постував і молився в пустелі, благаючи Бога зглянутись на їх безталання. Вони вирізнялися серед інших милосердям, святістю і чистотою, великими добрими справами.
БЛАГА ВІСТЬ
Однієї ночі спала чи не спала Анна, коли бачить кімната наповнилась світлом, з'явився Архангел небесний Гавриїл й сповістив, що у неї народиться дочка, яку вона повинна назвати Марією. Анна подумала, що це їй привиділось, але на стіні горіло червоними літерами ім'я Марія. "Дякую тобі Великий Боже",-прошепотіла зворушена жінка "Цю дитину ми присвятимо Тобі, Світлому Богу!"
На другий день зворушена жінка йде до храму і там зустрічає чоловіка. Він радісно повідомляє, що священнослужитель прийняв від нього пожертву знак благості Бога. Йоаким і Анна знайшли ласку в Божих очах.
Йоаким звернувся з подячною молитвою до Великого Бога: "Якщо ти ласкаво прихилися до мого прохання, подаруєш мені потомство, я віддам тобі його і посвячу на вічну службу до твого святого храму". Тут Анна розказала про прихід Архангела Гавриїла та про його благу вість чекати донечку, для якої сам Господь вибрав ім'я Марія. Гавриїл передрікав: "Вона буде вибрана, благородна душею, сильна і повна Святого Духа. Зачаття цього дитяти утішить Небо й землю. Він вибирає тебе, щоб ти стала матір'ю тієї, котра має зачати і породити Єдинородну дитину від Отця. Ти народиш Дочку, яку згідно з Божим наміром назвуть Марією".
КНЯГИНЯ НЕБЕС
Господь посилає ангелів найвищих рангів для захисту і охорони Княгині Небес. На чолі цього непереможного загону стояв Святий Архангел Михаїл, начальник Небесного Війська. Для формування тіла Пресвятої Марії Всемогутній вибирає все найсвітліше і найкраще, що існувало в світі. Він наділяє її врівноваженим темпераментом, що став пізніше джерелом безхмарності і внутрішнього миру, що панував у її особі. У суботу Всевишній створив Душу і вселив у її тіло. Так створилась найсвітліша і найдосконаліша, найпрекрасніша істота, яка має народити Спасителя світу.
Від самого зачаття її освячена душа линула до Бога в нестримному бажанні об'єднатися з ним, вона бачила в Богові безконечне і найбільше Добро і відчувала до нього глибоку вдячність. Вона обізнана із природним і неприродним порядком створення речей, була надзвичайно мудра, розсудлива, просвічена і здатна розуміти Бога.
Люцифер чув, що жінка принесе йому погибель, тому, не знаючи, хто це буде, він пильно придивлявся до Анни. Підбурював повний злоби і хитрості сусідів проти неї, навіть хотів відібрати життя, позбавити її задоволення від вагітності, хотів знайти якусь слабинку, щоб зламати її волю. Анна відкидала його підступні дії, з терплячістю і витривалою молитвою, і сильним довір'ям до Бога. Бог посилив охорону ангелів, щоб стерегли її Пресвяту Доню. Свята Анна стійко витримувала напади, лагідно і покірно зносила образи, молилась за кривдників, її молитви навернули їх на добру дорогу. Довелося Люциферу разом із підручними безславно втекти і залишити Анну у спокої. 8 вересня прийшла у світ Благословенна Марія. За декілька днів до цього над домом Йоакима з'явилось благодатне світло, передвіщаючи світові про народження Марії, майбутньої матері Спасителя. Дівчинка народилась дуже красива, приваблива, повна ласки Божої. Своєю премудрістю вона перевищувала всіх смертних і ангелів. Свята Анна сама завинула її у сповивачі, не дозволяла, щоб чужі руки торкнулись дитини, бо була звільнена від родових болів і трудів.
Прийнявши дитя у свої руки, Свята Анна звернулась до Бога з подячною молитвою:"Господи безграничної Мудрості і Сили, Сотворителю всього існуючого! Цей плід мого лона, що його я одержала від Твоєї щедрості, жертвую Тобі з найбільшою вдячністю... Розпоряджайся мамою і Дитиною згідно із Твоєю святою волею..."
На восьмий день життя Марії батьки покликали священника і урочисто надали дитині ім'я Марія. Ангели супроводжували цю подію божественною музикою, яку чули лиш Анна і Марія.
Коли дівчинці виповнилося шість місяців, мати поставила її на ніжки, і Марія зробила своїх перших сім кроків. Анна ізолювала донечку від всього нечистого. Невинні єврейські дівчата доглядали її. Анна виховувала свою Небесну Донечку з усією материнською любов'ю і дбайливістю, вона завжди пам'ятала про належну пошану до неї і про її призначення. Ангельська охорона прислужувала Марії, коли вона спочивала на руках матері. Вона тішилася небесною музикою, яку ніколи не чула Анна.
На роковини Марії Йоаким влаштував бенкет, на який запросив первосвящеників, які благословили дитя. Анна щодня гаряче молилась Богу за його щедрий дар. Великий Бог послав ангелів, щоб вони доставили Марію з тілом і душею до Небес. Марія, повна любові, впала на коліна перед Престолом Найвищого. Цариця була посаджена на Трон біля Господа. Він сказав: "Наша обраниця назоветься Марією, це ім'я буде могутнє і чарівне. Ті, що закличуть до нього з побожною любов'ю, одержать найбільші ласки. Ті, що вшанують його і вимовлять з пошаною, будуть потішені і підбадьорені і знайдуть у ньому ліки для своїх бід, скарби для свого збагачення, світло, що приведе їх до Неба!"
Дитинство Марії проходило у світлій любові батьків і Неба.