На світі є така країна –
Моя земля, земля батьків –
Земля, що зветься Україна.
З Карпатських гір по сивий Дін,
З Полісся і по Чорне море
Народ мій є! І буде він!
Ніхто народ мій не поборе!
І татарва, і москалі,
Ляхи і власні яничари
Терзали душу, на палі
Козацьке серце розривали.
Та Божий перст, Народний Рух
Тебе підняли із руїни.
Навік позбулася наруг
Моя кохана Україна!
Шумить пшениця золота,
І даль блакитна над землею.
Моя земля – земля свята,
І вічні будемо ми з нею!
У гаю щебет солов'я,
А в небі пісня журавлина.
Квітуй, земля, моя земля,
Соборна вільна Україно!