Подушечку постеліть,
м'якенько підбийте,
ряденцем укрийте,
а засне вона сама,
бо тихесенько дріма:
кинула розмовку,
звісила головку.
А ти,
коте,
цить, цить,
хаи дитина спить, спить:
налетіли
гулі
та й сіли
на люлі,
будуть вуркотати,
а дитина — спати;
а ти, коте,— з хати,
бо злякаєш гулі…
Ой люлечки-люлі!