Залетіло в двір, в двір.
А з двору — до хати,
почало прохати:
— Пустіть мене сісти,
дайте попоїсти,
бо я ще маненьке,
а не маю неньки,
ледве що літаю —
мушки не піймаю!
А ми ластів'яті:
— Живи в нашій хаті,
їж собі та грійся,
нікого не бійся,— рости!
А виростуть крила,
лети, куди мило,— лети!