Ходе тихою ходою
І зідха…
Вітер вербоньку колише,
Пестить трави, ледве дише
І стиха.
В нічку зоряну, чудовну
Місяць тче туманів вовну
Із роси;
Їх по травах розстиляє
І в блакиті зомліває
Від краси…
Ходе, броде у тремтінні,
В серебристому промінні
Шелест трав…
Прилетів, сказав щось хвилі,
Чути шепіт: "Де ти милий
Пробував?"
Місяць тче тумани сонно,
Пестить променем любовно
Осоку
І розкидав самоцвіти,
Наче дивно барвні квіти,
На піску…