Міський етюдник

Мар'яна Савка

1.
шлях до готелю
знаходиш наосліп
поміж індійських крамничок
й маленьких кав’ярень
з незмінним прийменником "під"
під баранами
як завше накурено й людно
під голубами
голубиться двійко закоханих
тільки повітря
напоєне запахом фрезій
не дає тобі права
забути що ти чужа

2.
місто
виринає на рівні очей
сліпучим спалахом
ілюмінації
так наче каже
не все ще підкорено
місто
продається відверто
зі всією начинкою
вікон-вітрин
так
наче кличе
себе звоювати
місто
тебе провокує
забути про вимір
у якому його не існує –
міста

3.
зустрічатися виключно в чужих містах
не знати провулків і дешевих кав’ярень
горнутися лише серцями
і не дай Боже зрадити себе словом

4.
вдягати на холод
рукавички із сірої замші
і здаватись слабкою
місто утримує час
у годиннику-вежі
йти у ранковій імлі
повз поснулі будинки
і прислухатись
до монотонного шурхоту
підмітачів
відігрітись в кав’ярні
що відчиняється першою
і цього разу замовити
трохи вершків
до ранкової кави

5.
сумувати пастельно і тихо
пастельно і тихо
так відцвітатимуть айстри
в міському сквері
відсилати e-mail’ом листи
до найкращої подруги
і дотемна гуляти
поблизу костелу Антонія
повернутись додому
в горнятку запарити чаю
і ні з того ні з сього
злякатися власного спокою