Страшно бо страшно бо страшно бо страшно

Маріанна Кіяновська

страшно бо страшно бо страшно бо страшно
або
майже як вдома, де бачиш очима ночами
щось у повітрі густе і солодке, а Бог
сипле зерно в голосами наповнені ями,
майже сухе, майже чисте, як пан чи пропав,
бачиш не бачиш в повітрі, боїшся за риму,
бо не з муки, бо не з муки ті vota отав,
прах не пісок золотий, золотавий від диму...