Та чи ви вже, братця, не чували
Про старого козака-співаку?
Вспом'янім лиш його йому ж в дяку!
Бо вже які й чули, позабували...
Про гетьмана чи про гайдамаку
Дід заспіває, в бандуру заграє, —
Плаче бандура, мов оживає:
Жаль візьме дитину, візьме і бурлаку!
Його бандура, схоче він, завиє,
Його бандура й вороном закряче,
Мов та дитина, жалібно плаче...
Сльози поллються, серденько ниє,
Де ж ти дівався, та старий співаче,
Ой заспівай нам про життя козаче!