Можливо, лиш вона, та туга невсипуща...

Олекса Стефанович

Можливо, лиш вона, та туга невсипуща
Невідомо за ким, невідомо за чим,—
Єдине, що горить у наших нетрях-пущах
Вогнем високим і ясним.

Прага, 1937