Про вічне та сучасне — думи автора

Микола Руденко

23.12.2001.

Воїн стоїть над безоднею. Воїн живе в усіх умовах та країнах, він і король, і жебрак, і магнат і , навіть, часом, революціонер. Воїн і республіканець, і монархіст, і аристократ, і демократ. Немає меж зовнішнім ознакам воїна. Лише собіслужіння не буває властиве йому. Але де б і ким він не був, яких би ознак свого місця, часу та форми не набував – його свідомість прагне вийти за межі ущільнених форм світу та показати цей шлях бра-там, що навколо нього. Тільки там, де починається надсвідоме, починається справжній воїн та сотрудник Господень.

28-29.ХІІ.2001.

Армагедон... Багато хто з російських водіїв духу ХІХ – початку ХХ сторіччя передчу-вали Армагедон. Українці – ні ( окрім, можливо, окремих проблисків у Франка). Шев-ченко передбачав суд – але не Армагедон (хоча його суд у "Посланні мертвим і жи-вим" таки має ознаки Армагедону, але сам він сказав "настане суд"). Більшовики — ли-ше втілення певних сил, напрямків та рухів думки та дії, завершення тисячолітніх про-цесів як на Сході, так і на Заході, кульмінація безбожної думки, а зовсім не її початок. І в той самий час саме такі більшовики – це обітниця на майбутнє – оскільки в самому центрі безбожної думки жили ідеалізм та жертовність в ім’я Світлого Майбутнього – і це суперечність у самій сутності руху. Це не було властиве, скажімо, нацизму, але і те і інше було Армагедон. "Не мав би ти наді мною жодної влади, якби не було даровано тобі звище". І Звір з безодні мав цю владу не сам від себе, це заклик людству: одумай-тесь! Ви – Анголи проявлених світів, ті, що з’єднують земне та небесне, без вас Всесвіт позбавлений своєї крові. Якщо кров брудна – весь організм важко хворий, якщо кров схоче жити сама для себе – весь організм загине. Буває війна від Бога та мир від Сата-ни. Мирний, самозаспокоєний світ, в якому забута єдність божественного та земного – це мир від Сатани. Чим довше він триватиме, тим гірше для вас – хворобу майже не-можливо лікувати на останніх стадіях. Звір з безодні ще раз і ще матиме владу. Люди! Ви – Анголи проявлених світів. Горе тим, хто схоче залишитись лише розумними тва-ринами! Такий забуває зміст свого існування та зневажає себе, як образ та подобу Бо-жу. В жодному подихові ми не відділені від Бога. "В ньому рухаємось, дихаємо і маємо своє буття". Годі нарікати на катастрофи, що спричинені нами же – змінімось, і усвідо-млюймо себе тим, чим ми є —— живим Духом та мостом поміж світами. Не одні, так інші нацисти, не одні, так інші більшовики, а причина – наше забуття справжніх божествен-них Себе.

***

Що небезпечне у сучасних течіях думки, так це те, що навіть усвідомивши катастрофи минулого як наслідок роз’єднаності з Богом, намагаються все звести до якихось особ-ливих форм поклоніння кому-небудь зокрема.

Линьте, римовані стріли,

В далеч Нової Епохи.

Тих, кому все зрозуміло,

Я не шаную нітрохи.

Їх вікова обережність

Вчила тихенько жити.

Що їм ота Безмежність?

З неї штанів не пошити.

Ані загнать у ворота,

Ані стовкти у ступі,

Ані покласти в рота,

Ані зварити в супі...

Зрілих думок незалежність —

Це підозрілі мотиви.

Вжитись душею в Безмежність

Ще не було директиви.

Скажуть такому: Бога

Слід вшанувати дарами,—

В кров розбиваючи ноги,

Він побіжить до храму.

Тіло зневаживши тлінне,

Рай занебесний вподоба —

І упаде на коліна,

І набиватиме лоба.

І на причілку дому

Хрестик поставить невміло...

Знову йому, як нікому,

Буде усе зрозуміло.

1967

(Микола Руденко)

В кращому разі особливо наполягають на дотриманні морального кодексу – що саме по собі абсолютно необхідно, але недостатньо, бо є лише засобом, а не метою. Людство мало перед собою тисячоліття розвитку такого типу – і це закінчилось ХХ століттям. Справа не в тому, щоби комусь якимось особливим чином поклонятись, а в тому, щоби бути достатньо чистими для того, щоби зв’язати світ божественної думки та земну вті-леність, світ божественних енергій та земну матеріальність. Без виконання цієї божест-венної місії людина – не людина, а зрадник самої себе. Людина має дбати не за власне спасіння на найрізноманітніший кшталт а про те, щоби усвідомити свої обов’язки в цьому Всесвіті стосовно всього видимого та невидимого і виконувати ту божественну місію, яка їй дана, як образу та подобі Божій. Людина – єдина істота, що живе одночас-но в трьох світах: земної матеріальності, тонких почуттів та божественної думки. Тва-рини не мають божественної думки, анголи не мають земної матеріальності. Тому лю-дина – єдиний канал поміж трьома світами. Без енергетичного взаємообміну світів не-можлива світова рівновага. Відповідальність за порушення цієї рівноваги цілком і по-вністю лежить на людині. Бог в тому не винен, сам Сатана міг лише допомогти та офо-рмити ці процеси. Без усвідомлення цих істин катастрофи неминучі, а їхня сила та якість перевищуватиме будь що, доступне нашій уяві. Необхідно змінити якість мис-лення, перевести його в інший вимір – і там людина побачить своїх Анголів-охоронців та Вчителів і зможе зрозуміти своє справжнє призначення в цьому світі і сутність влас-ної долі, як у загальному, так і індивідуальному розрізі.

***

Не треба ображатись на дзеркало. Російська тиранія ХХ століття – це доведене до логі-чного абсурду поєднання східної деспотії із західним механістичним матеріалізмом. Східні деспотії виникли не самі по собі – вони мали тисячолітню історію. Західний ме-ханістичний матеріалізм виник не сам по собі – він мав тисячолітню історію повільно-го, ледь помітного відходження думки від Бога та єдності світів. ХІХ століття в цілому і Маркс зокрема – кульмінація, а ХХ століття – здійснення. Можна назвати алкоголь-ний гепатит виплодом Сатани і покрити його трьохповерховими висловами, але краще згадати той час, коли почав топити душу у бразі. Трьохповерхові вислови нічим не до-поможуть, щоби гепатит не завершився асцитом, цирозом, печінковою недостатністю та смертю. Коли організм хворий, гинуть міліони, а то і міліарди клітин. Коли, внаслі-док зіпсутості людської думки, хворий Всесвіт – гинутимуть міліони, а то і міліарди людей. Але в цьому ви самі винні, люди. Не ображайтесь на бичі Божі – думайте про те, що спричинилося до їхньої появи.

***

Для того, щоби стати вартими Нового Світу та нової людини, Росії треба очиститись від багатовікових нашарувань дикості, грубості та судомоподібних пошуків. Судоми духу не дадуть Нового Світу. Навряд чи цей процес буде безболючим, хоча легше пе-ренаправити енергію з неправильного у правильне русло, аніж коли її взагалі нема. У всій багатовіковій історії Росії був дуже важливим постійний момент найрізноманітні-ших духовних пошуків, хоч би і в найдикіших формах. Україні треба прокинутись від багатовікової летаргії та набути поваги до самої себе і, відповідно, до інших. Україні треба втілити майже неможливе: явити прощення і терпимість багатовіковим ворогам – і запобігти новим злочинам, явити терпимість і вміщення всім течіям людських енергій, що пройшли над її землею впродовж тисячоліть – і зберегти власне духовне ядро. Без цього не буде майбутньої України. Але це ж є і можливим майбутнім джерелом найріз-номанітніших духовних синтезів, і це прекрасно.

***

"Того часу прийшли дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пілат змі-шав з їхніми жертвами. Ісус же сказав їм у відповідь: "Чи ви думаєте, що ці галілеяни, що так постраждали, грішніші були за всіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєте-ся, то загинете всі так! Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була у Сілоамі та побила їх – чи ви думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? Ні, кажу, але якщо не покаєтеся, то загинете всі так."

Можна і треба казати про невинно убієнних, але якщо не станемо тим, чим належить нам бути за Божим законом – всі так загинемо. Перш, ніж організм одужає від хворо-би, загине не одна здорова клітина.

***

Пророк не той, хто приходить в ім’я чиєсь – пророк той, хто усвідомив себе духом і живе у трьох світах, а відтак може знати і виконувати волю Господню. Лжепророк не той, хто говорить суперечливе чиїмось уявленням про поклоніння Господу, а той, хто самозванно говорить від імені єдності світів, не усвідомивши себе Духом. Лжепророк той, чиї слова не відповідають справам, той, хто замість допомогти людині бути силь-ною, незалежною та вільною, намагається узалежнити її від різноманітних розумових схем, заборонивши людині самостійно думати. Лжепророк той, в чиїх грудях не горить вогняне Серце Світу і діяльна любов до всіх людей. Лжепророк той, хто не будить до зростання духовне "я" людей, хто хоче, щоби люди залишились на рівні стада та рабів, замість того, щоб стати друзями та братами.

***

Стадо – це теж природній рівень людських душ, але це лише один із рівнів. Пастир до-брий це той, хто пасе стадо, знаючи, що завтра ці вівці можуть стати друзями і братами, і робить все, щоб це сталося якнайшвидше. А крадії та розбійники бажають, щоб стадо стадом і залишилось, бо так його легше стригти, брати на м’ясо та різноманітно визис-кувати.

31.ХІІ.2001

До недавнього часу існувала кричуща суперечність між тим, що називається світогля-дом науковим і тим, що називається світоглядом релігійним. Релігія занадто часто була позбавлена розуму, а наука – душі. Цю суперечність необхідно вмістити, і ключ до цьо-го – духорозуміння.

***

Західна цивілізація з ніг до голови просякнута речовинним матеріалізмом; що б там не було, а там і зараз (врешті, як і у нас) економіка первинна, а дух вторинний, а будь-які релігійні ідеї розглядаються лише як елемент цивілізації, свого роду необхідна освята цієї цивілізації, а не як самодостатня, рушійна сила еволюції людського духу. В цьому майбутня загибель західної цивілізації, можна і треба брати все найкраще звідти, але в жодному разі не можна некритично та застосовуючи рожеві окуляри приймати все.

***

Не той заперечив Маркса, хто прокляв комунізм, таким чином дуже часто заперечуєть-ся лише найкраще у бажаннях Маркса, але не сам Маркс. Сатаністичний марксизм мо-жна заперечити лише тоді, коли зруйнується примат економіки над силою людського духу, коли буде заперечена економіка, як основна і найголовніша рушійна сила людсь-кого життя.

1 2 3