em> (не бракує) – фільм "Конан"; можна послати гінця (рос. "не послать ли нам гонца…") – оголоска на газету "Україна молода" 29го вересня 2000го року, ТБ. Хто там є спеціялістом від української вишуканої мови у редакції молодої "Украины"? Очевидно, українські вирази вислати гінця, вирядити посланця, вістуна, вістовця, вістовика не вкладаються у сприйняття молодого Украинца.
56) Автомобільна "термінологія": розпашні дверцята (двійчаті, двійчасті, стульні´); підголівник (підголів'я, потилишниця); горизонтальний наклон подушки (слово "нахил" вимовити важко?); обзорність з місця водія (оглядовість, як нормативно-словникове; виднота, видкість) – все з висилання "Парк автомобільного періоду". Коли вже мова про цю передачу, не можу не звернути уваги на якесь зацофане лінґвістичне англофільство: ведун, напевне, добре знає, що абревіятура BMW звучить як Bayeriche Motor Werke, та все‑ж цитує не за німецькими назвами перших букв (Бе-еМ-Ве), лиш по-англійськи: Бі-Ем-Дабл'ю. Чи в такий спосіб вилазить інтеро-кацапська зацикленість на англійській мові – мові, яка мала‑б успадкувати функції "общепонятного", – чи просто недоречне хизування знанням літер англійського алфавіту? До тих областей урбаністичної лексики, де іще недопрацював український лінґвіст, а де Інтер силиться показати, що українська мова є ніщо, належить і лексика світу моди. Стас Янівський, можливо, намагався коментувати показ моди 17го березня 2001го року у висиланні "Модний час" на каналі 1+1 українською мовою, але в нього ця українська "модна" термінологія – просто переписана українськими буквами ро´сийська термінологія. Не відчуває людина мови, не має потягу до мовних традицій, вихована в інтерівському середовищі, – що можна від неї вимагати? Вимагати слід від тих дядь, які визначають кадрову політику. А дяді ці сплять і бачать кінець "українізації". Дяді ці мріють довести "неповноцінність" української мови, намагаються узаконити ро´сийськомовну термінологію в тілі української мови, хоча знають, що існує-таки справжня українська термінологія, яка відповідає і традиціям, і нутрішнім правилам мови. Почнемо з назви висилання. Кому могло спасти на думку словосполучення "Модний час"? (Іще маємо для насолоди "Сільський час" та "Час "Ч"" – гляди сторінку 41). Українцеві більше пасує "Час моди" або "Модна (модняцька) година" (як лиха година). Далі, вже у самому висиланні: "таке вбрання підійде для жінки-шпіона" (шпигуна, нишпорки, шпи(г,к)а); потрясний ефект (разючий, приголомшуючий); наряди (вбрання, убори, строї); брючні наряди (чоловічі строї); іноді з великим смаком, часом з дурним (поганим) смаком; офіційний наслідувач (насправді мало ся на увазі спадкоємець, а зовсім не "того, хто краде ідеї") – ще один приклад мавпування за способом звучання: ро´сийський ориґінал – наследник, і йшлося про спадковість, наступництво у школі дизайнерів (творців, проєктантів, витворців, вигадників) – але аж ніяк не про наслідування, що є в українській мові слабкою синонімічною формою такого виразу як привласнення шляхом копіювання.
57) А ось приклад "звичної" кальки, яка вщент ламає закони української фразеології: "Питається, яка вартість такого договору" ("Поступ", 21го жовтня 1999 р.). Тут із п'яти лише двоє службових слів (яка і такого), функціональне навантаження яких, до речі, спільне для мов ро´сийської та української, не викликають заперечень. Решта – повна дурниця. Відповідно до контексту, по-українськи мало‑б ся писати: "…чого вартий, наскільки вартісним є…", бо йшлося не про ціну, а якраз навпаки – про нікчемність. Але, але… поминаючи вислови вартість (цінність) та договору (угоди), звернімо увагу на калькування ро´сийської граматики. В рос. варіянті маємо просте ускладнене речення з вставним словом (модальною синтаксемою) "спрашивается", що українською мовою повинно передаватися складно-підрядним реченням з обов'язковим прислівниковим зв'язком, головна частина якого – "Постає питання…". В усякому разі, третя особа однини пасивного стану ро´сийського варіянту має передаватись у нашій мові формою дійсного (активного) стану. В українському варіянті, таким чином, гостро відчувається брак підмета: хто питається? Граматична відмінність двох мов, яка іґнорується незвиклим до укр. мови дописувачем, – разюча.
58) з) Сміховини. Калькування з ро´сийської часом виливається в алогізми: ти не мусиш відпускати її (рос. не должен, укр. не повинен; значення фрази спотворене: укр. не мусиш означає лише евентуальне право затримати тоді як рос. не должен значить щось зовсім протилежне – заборону відпускати – якраз про останнє і йшлося, судячи з контексту телефільму); чи може бути занадто (забагато) добра у світі – оголоска фільму "Пророцтво-2", серпень 2000го року (це ще одна ідіотична лексикоґрафічна мода, запроваджена слабописьменним татуськом); Віктор Ющенко ще нікому не дав свого добра (скупим, виявляється, є пан Ющенко! – ро´сийський безкультурний канцеляризм дать "добро" в українській культурній мові перекладається словами дозволити, схвалити, благословити на…) – нац. радіо, 18го червня 2001го року, 1730 ; забороняється грати (бавитися, гратись) на воді – радіо, 9го липня 2001го року (Кацап може играть як на воді, так і на балалайці, Українець – ні: предикат грати не є одновалентним); здоровий образ життя (спосіб: укр. образ життя значить малюнок, образок, узятий із життя) – ICTV, "Факти", 13го січня 2002го року, Ігор Шурма, пленарне засідання Верховної Ради, 10го лютого 2004го року, 1247; "Мандрівний лицар" захищає ображених (покривджених: ображені – це ті, що таять образу, гніваються, або яким зачепили гідність); ви не повинні ображати білого в'язня (в'язня кривдять, з в'язня знущаються, рос. обижать значить кривдити, а укр. ображати має рос. відповідника оскорблять) – "Повернення Шерлока Холмса"; в Його особі [папи Римського] ми вітали захисника знедолених, ображених (покривджених) і пригнічених – виступ Президента на IIIму з'їзді Українців, 18го серпня 2001го року; аби всі позови від ображених німецькими націоналсоціалістами переадресовували до фонду "Пам'ять…" (якби‑то тільки образами кривда вичерпувалась!) – "Поступ", число 41(699), 15го – 21го березня 2001го року; вони вже ніколи не дадуть образити (скривдити) дерев[9], які посадили власноруч – радіо, 7го серпня 2001го року, 1845; закон про списання (прощення) боргів Президент не повинен підписувати, оскільки можуть бути покарані (скривджені, постраждають) громадяни, які сумлінно сплачували вартість послуг – УТН, 1й канал, 19го грудня 2001го року; мер міста облетить Львів за умови, що погода буде літною (летунською: літній, часом вимовляють літни´й, означає теплуватий) – "Експрес"; в Теґерані 85 чоловік (чому не людей?) були піддані побиттю (чому не побиті?) плітками (батогом, канчуками, пугою, нагаєм; укр. плітка є синонімом до чутки) – радіо, 21го липня 2001го року; досвіду не займати (не позичати; укр. не займати – не чіпати, обходити боком); ти не забився? (потовкся, побився, вдарився; забиваються на смерть, так що питати вже нема у кого) – бойовик "Руйнівник", 1+1, 20го травня 2001го року; ви побачите цілком другу половину лоту (побачите повністю, по-рос. – целиком; укр. цілком надає виразові "цілком другу" значення "зовсім иньшу"); не бігав від призначення (не уникав призначення) – рос. "бегать от" ніколи не прибирає в українській мові значення "убегать"; зміст спотворено в напрямі дослівного розуміння: починати біг з місця призначення. прибігти до (таких-то засобів) – правильно кажемо: вдаватися до (засобів) – "бігати", як бачимо, зовсім не потрібно! Дня 25го квітня 2004го року, при перегляді на каналі 1+1 фільму "Мумія повертається", почувши від героя запитання "а ви вмієте рубати?", я зостав геть ошелешений, узрівши, як у відповідь иньший персонаж замість сокири витягає… шаблю (шаблюкою Українець тне).
59) Далі: чому´ ви встигли навчитись – невірний наголос і безнадійна спроба заступити рос. чему (укр. чого´, що) українським чому (рос. почему, укр. синонім – для чого); володар міністерського портфелю, володар Ґран Прі (власник), володарі державних нагород України – "інформаційний випуск національного радіо", 24го березня 20001го року; володар паспорта – УТ1, "Новини", 26го грудня 2001го року: укр. володар звучить не менш кумедно, аніж рос. властелин – це так "знавці"-анальфабети перекладають ро´сийське обладатель; ви мене заганяли (з(а)мордували, запаморочили, затуркали, заморочили, забили памороки, заїздили мною); якщо йдеться про коня: у´гнаний, підірваний, шкаповитий, замордований – в цьому прикладі спостерігаємо просте перемальовування з ро´сийської: згідно з нормами української мови, заганяють, залучають, або заго´нюють хіба що до хліва чи до стайні.
60) Далі: головний біль (клопіт) – улюблена помилка учасників традиційного на укр. радіо інтерв'ю з автоінспекторами високого державного ранґу; укр. головний біль відповідає ро´сийському главный, сиріч найважніший, і зовсім не несе значеннєвого навантаження "біль голови" в переносному значенні "клопотів від дорожно-транспортних випадків"; дурна звичка – Оксана Добрянська, "Кінопроба" в радіо "Ініціятива", 23го березня 2002го року; ніколи не зробить дурних вчинків (гидких, злих, лихих, кепських, негарних, бридких, поганих недобрих; не вчинить злого) – дурний для Українця (але не для Iнтера!) є сильною синонімічною формою нерозумного, глупого – "Ситуація", 1го жовтня 1999 р.; про цей будинок в околиці давно йшли дурні (недобрі) чут