роя забути про борг та стати захисником дівчини". Так сталося, що я зацікавився "боргами" героя-розвідника та й переглянув кіно. Врешті зрозумів, що боргів наш герой не мав жодних, зате втратив відчуття обов'язку. В ро´сийському першоджерелі стояло долг. Перекладач перестарався. Халтура, що? "Поступ" не винен. Всі українські видання беруть програми телебачення з одного і того самого джерела, яке в українській державі є, на жаль, ро´сийськомовним. Десь наприкінці 2000го року я помітив у телевізійній програмі в газеті "Поступ" рядок Н. Руденко серед висилання "Герої України". Добре знаючи, що то є за такі кучмо-"герої", і твердо пам'ятаючи, що відомого письменника, філософа та поета, українського правозахисника, звуть Микола, я зробив висновок, що не про цю особу йдеться. І мало не прогавив цікаву передачу. Спересердя на газету "Поступ" беру иньшу, здається, "Львівські оголошення", чи "Львів та львів'яни", розкриваю… те саме – Н. Руденко! Що‑ж дорогенькі, з однієї кацапської пипки живитесь?[5]
45) Також і молода галицька інтеліґенція мавпує Кацапа без найменшої притомности. Прошу доказ. Є така орґанізація "Люди проти насилля". Мене у школі вчили писати і вимовляти – насильство. Природа помилки, як завжди, стає очевидною, коли відновити кацапський первоисточник: "Люди против насилия". Хтось першим випускає у світ явно провокативне (не словникове !) перекручення українського терміну, а далі переважаюча більшість ЗМІ його з насолодою мавпує: "…можна вигадати щось краще за насилля" – "Новий канал", мультфільм, 22го листопада 2001го року, і багато подібних повторень.
46) Все, що є українського в тій області, де відбувається хоч якийсь рух, – все це тільки оманлива копія ро´сийськомовного джерела. Саме‑ж ро´сийськомовне джерело часто без потреби мавпує з американського. Приклад: українські "медія" могли‑б, якби хотіли, урізноманітнити свою вбогу мову такими синонімами до назви "thriller": трепетун, трепетняк, жахітняк, тріпотняк, маркітан, маркітняк, маркотун, маркотник, дрижчак, дрищак, дрижак, дригун, тіпака, трепіток, тріпчак, тіпук, потерпак, побивак. Не хочуть… Якщо не правдиво ро´сийським, то принаймні американським – а таки щоб затюкати неписьменного абориґена!
47) Ось іще одне підтвердження, що програми телебачення складаються в ориґіналі ро´сийською мовою: 18го березня 2001го року читаю про зміст фільму "Палаюча зірка" – "Елвіс Преслі в ролі індіанця-полукровки". Якби програму складав Українець, то було‑б вжите одне з таких слів: покруч, змішаної крові, мішаник. "Індіянець-полукровка", до речі, зветься метисом. Або таке: кінофільм "Похорони" (програма ICTV на 29те липня 2001го року, газета "Поступ", число 113(771)).
48) Абсолютно різні (здавало‑б ся) радіо-висилання послуговуються одним і тим самим кацапським джерелом: "Верховний суд штату Флорида розгляне доводи (докази) адвокатів від республіканців." Перший раз такі слова почув‑єм від Надії Кашпіровської в "інформаційному випуску" державного ("національного") радіо 11го грудня 2000го року, і того самого дня – чоловічим голосом від приватного радіоканалу "Ера". У нас "Ера" керує "національним", чи, навпаки, – краде від "національного"?
49) Не тільки телевізійні та радіо-програми беруть за першоджерело ро´сийські тексти. В "публіцистичному висиланні" на релігійні теми "Чітко і ясно" числа 17го березня 2001го року каналом УТ2 цитувалися слова з пророцтва Єзикиїла: "вода спочатку сягає щеколоток". В українському, церковною владою дозволеному, перекладі "Святого письма" (United Bible Soc., 1991) читаємо в 47му пророцтві, речення 3тє: "води було по кісточки."
50) Коли вже мова про халтуру, – то прошу. Як повинен читач розуміти наступну інформацію (вважається, що газета існує для того, аби її читали, а не лиш для того, щоби виплачувати гонорари та й пускати назад під ніж): "усвідомлюючи очевидність та досконалість факту існування борделів, японський уряд не поспішає погоджуватись, і т. д". Пан Шейла, який підписався під наведеною цитатою ("Поступ", число 202(646), сторінка 5), боюсь, намагався перекласти ро´сийське "доказуемость", а літредакторові забракло словникового запасу десь так за шосту-сьому кляси неповної середньої школи. То я допоможу: "доказовість, доведеність, доконаність". На тій‑же нещасливій сторінці пан Гулевич стверджує, що "німецькі екстремісти, яких звинувачували у підпалі синагоги, нині позбавилися від цього дошкульного звинувачення на свою адресу, хоча це і не забрало їм інших клопотів на офіційне виживання". Що тут є дійсно дошкульного – то це стиль пана Гулевича. Ро´сийською мовою, звичайно, всі прийменники та правила керування звучали‑б прекрасно: "нынче избавились от этого чувствительного обвинения на свой адрес, хотя это и не убавило им других хлопот по официальному выживанию". Літредактор повинен‑був ось як виправити: "позбулись цього дошкульного закиду під свою адресу, хоча це й не забрало від них (не применшило) иньших клопотів щодо офіційного виживання". Є ріжниця?
51) Трапляються приклади "українізації", схожі на саботаж у стосунку до художньо-професійного рівня тієї чи иньшої програми-вистави на телевізії. Кому в нормальному житті у виграшній ситуації спаде на думку вигукнути "Забава!"? Засновники дурисвітської лотереї-вистави винайшли гарну назву для самого дійства – але далі їх уява безсило скотилася жолобом профанації. При виграшній комбінації (яка англійською мовою звучить play, сиріч "гру зроблено"), Кацап вигукує "игра!". В українській мові є багато одно— чи двоскладових вигуків, включно з вигуком "Є!". Хоч я, дуже приватним чином, радив би‑м гукати (на всю Неньку) коротко, а водночас мужньо та містко: "Дупас!". Вкладаючи у цей гоноровий клич повну гаму відчуттів водночас: щастя, задоволення, приємної несподіванки, непохитного само-затвердження, суворої рішучости вхопитися-таки за твердий і бадьорий Національний "Пот"[6]. На противагу прив'ялому і загниваючому американському jackpotові. То це я. А отці лотереї-забави, недовго думаючи, пішли шляхом найменшого зусилля "творчої" думки: якщо саму Игру заступили назвою "Забава", то нехай "рагульські" хохли мекають і на виграш тим‑же розпливчасто-безликим вигуком "Забава". Хоч‑би й "до рання". "Цивілізовані" ж круто-голені потилиці оглядатимуть у цей час "Наше шоу" на общеэСэНГе-евском канале, на родном и всем понятном пушкинском языке. До речі, і одні, й другі замість "кола щастя", чи "кола долі", вертять на телезабавах "колесом хвортуни" – через велику любов до заграничного, слід гадати. Але про це згодом.[7]
52) До знущання над українством належить ще і такий витвір телеетеру, як "українська народна гра "Показуха"" (оголоска 27го серпня 2000го року). Смердить не гумором, а якоюсь зневагою. Художній смак і гумор відтворили‑б ся у назві на кшталт "Вдаванина". Ми кажемо: вдавати, здаватися, здатися, видатися, повидітися.
53) є) Настирлива плутанина рос. "один" та укр. "сам": я зовсім одна (сама, одинока); коли я один (сам), я слухаю музику; це лише одна (сама, гола) теорія; ти не один (одинокий) – заставка на каналі 1+1. На жаль, не уникає цього ро´сийського стилю у своїх піснях і витончена виконавець Алла Попова:[8] "не залишай мене одну" – себто, одну тільки її залишати не варто – други´х можна.
54) ж) Свіжі кальки. До старих, "звичних", кальок додано велику кількість новоутворених: законослухняні (законопокірні, лояльні, свідомі) громадяни; спів-громадяни (В. Піховшек, "Eпіцентр"; ще гляди сторінку 94). Це є позбавлена глузду калька з рос. сограждане; українське громадянин вже означає "член тієї‑ж громади, до якої належить і пан Піховшек"; у логіці нашої звичної мови немає місця для терміну "спів-член"; джерелом помилки є насправді підсвідоме бажання відновити справжню мотивацію високого слова "громадянин", профановану таким вжитком, як офіційні форми звернення: "гражданин начальник" і "заключённый". Тим‑же модним блудом починає грішити все більше і більше промовців (один з прикладів – у виступі Костя Бондаренка через радіо "Ініціятива" 18го квітня 2001го року). Ще одне змавповане слівце – співтовариство (рос. сообщество) – у дописі Миколи Княжицького до "Поступу", число 28(885) від 28/II – 6/III 2002го року. В ро´сийській мові слово общество не може означати міжнародної спільноти, а от в українській мові слово товариство може бути синонімом спільноти – приросток спів є зайвим. Від недавнього часу наших недолугих красномовців захопила пошесть "знаковості" (гляди сторінку 209). Придуркувата мода часом набирає комічних форм: "фестиваль, присвячений боротьбі зі злочинністю та наркоманією серед молоді зібрав багато співучасників" (просто учасників, бо співучасники беруть участь у злочинах!) – Ю. Криворучко, радіо, 27го листопада 2000го року. Воістину, від українського патріотичного промовця до простого мавпувальника ближча дорога, чим до здорового глузду.
55) Далі: неприємності не примусять довго чекати (рос. не заставят долго ждать, укр. не забаряться) – "Інтер", оголоска про фільм "Дом", 25го жовтня 2000го року; живи за правилами (рос. по правилам, укр. згідно з правилами); смашне блюдо (страва); видалив гравця з поля (випровадив, вилучив, усунув, вислав геть, вивів); начальник розшукного (пошукового) відділу – телефільм "Каратель", канал 1+1; дякуючи панадолу (завдяки); пісні´, що втрималися в ґеттомузиці дякуючи (завдяки) радіо – "Ініціятива", 28го жовтня 2001го року; пісня стала поширеною дякуючи радіоефіру (укр.: зробилася славною завдяки радіоетерові) – радіо, 31го жовтня 2001го року; сьогодні в моді короткохвильові FM, які у всіх на слуху (які у всіх на устах, про яких всюди чуюти, від яких бринить у вухах) – Йосип Маланяк, "Поступ", число 98(756), 28го червня – 4го липня 2001го року; по-праву (справедливо) претендувати; береза кудрява; для атомної енерґетики залишається давній головний біль (давні клопоти); це татусин головний біль – фільм "Раптовий удар", 1+1, 10го травня 2001го року; сміливості тобі не позичати