Я знав одного з них добре. Петро Гутенців іноді навідувався до нас на хуторі, пізно ввечері чи вночі. Підкріпитись, поговорити. Коли в сорок четвертому його призвали в Червону армію, дали автомат, утік. Приєднався до повстанців. Героїчно загинув. Так, якби ж то діди знали.
2024рік
ДЛЯ НИХ ЦЕ ВІЙСЬКОВІ ОБ'ЄКТИ
Напередодні дня народження Бандери від прицільного попадання ракети ущент зруйновано музей Шухевича у Львові. Вони вже знищили, розграбували більше тисячі таких "військових" об'єктів нашої історії та культури, пам'яток національного значення. Прагнуть умертвити нашу історію, бо для них небезпечні ці банки її пам'яті. А для нас... "Народ, що не знає свої історії, є народ сліпців", — казав О. Довженко. Історія стала потужною зброєю війни за майбутнє держави. Якщо глянути в корінь, то причиною всіх війн Росії проти нас, як і нинішньої, є. історія, боротьба не стільки за геогафію, як за нашу біографію. Так, спочатку загарбати землі, знищити українську націю, потім, вдягнувши її історичні шати, підкорити Європу, стати світовим лідером.
АПЛОДУЮ
З часу війни ЗСУ "приспали" 360 820 орків. Аплодую. В металобрухт перетворено тисячі одиниць бронетехніки, артсистем, складів з боєприпасами, пальним, літаків, гелікоптерів. Дрони над Петербургом, Москвою. Услід за гордістю ЧФ крейсером "Москва" пішов і ракетний катер. Виведено з ладу майже третина цього флоту, почали палати НПЗ. Збито літак-розвідник А-50, це 200 мільйонів доларів, ІЛ-22М. І то на території московитів.
Є ЩЕ ОЛІЯ В ГОЛОВІ
Я вже й забув про той лист. Прочитали, думаю, фантазії якогось діда, — і в корзину. Навіть Лілії не казав, ще на глузи візьме, — що ти в тих дронах шурупаєш? А написав я новому міністру оборони Умєрову пропозиції як проти них боротись. Бо хоча ми й рвонули у їх виробництві, технології, але паритету з ворогом не маємо. А ті дошкуляють і вдень, і вночі, на фронті, в тилу. Збити їх нелегко і витратно дуже. Стукнула ідея: застосувати принцип ловчої павутини, в яку хижачок ловить комах, чи риболовної сіті. Наш дрон чи гелікоптер на дрон ворога накидає тоненьку синтетичну павутину або розпилює липку суміш, в які заплутуються пропелери БПЛА. Це могли б робити і снаряди, що розриваються над дронами, якби такі були.
І ось відповідь з Міноборони від начальника Центрального науково-дослідного інституту озброєння і військової техніки Ігоря Чепкова: пропозиція є раціональною і реалістичною, у недалекому майбутньому такі проєкти будуть реалізовуватись. Про дрони-мисливці з сітками-пастками недавно на нараді говорив Головнокомандувач Валерій Залужний. Добре, що лист розглянули, ще більш втішно, що з такою особистістю ідеї співпали. Певно, він не знав про мою, а я про його, бо й листа я послав ще раніше, торік. Лілія прочитала відповідь, похитала головою: "Е, то ти, діду, ще маєш трохи олії в голові". Автор відповіді висловлює щиру вдячність за міцну проукраїнську позицію на шляху до спільної перемоги... Приємно...
ДОДАВ СВІЙ ВНЕСОК
Дронову нитку протягнув Олег Волянюк. Продав того "Мерса" за 15 тисяч доларів. Ну, що таку суму знайду, мені й не снилось. Певне, піде на дрони! Це ж яка зброя! Дешевих дронів буде кілька тисяч, дорожчих кілька десятків. Якийсь внесок буде у перемогу. Може, Сергієві щось перепаде, бо ж снарядний голод компенсують дронами. У тепер відомій всьому світу Авдіївці, яку фюрер наказав взяти будь що, справжнє пекло. Кожен метр двічі вбитий, простріляний. Але у внука "Все добре". Після пекельного Бахмута бригаду відвели на короткий перепочинок і знов туди, де "Все нормально". На підмогу побратимам. Надзвичайно важкі бої, у ворога перевага у живій силі, озброєнні величезна.
ТВАРИННА НАТУРА
Різка заява Зеленського. Прирівняв Путіна до тварини. Зрозумів нарешті. Тут він молодець. Порівняння відповідає натурі. Бо постійна жадоба воювати, захоплювати чуже, атрофія моралі і свідчить про тваринну суть хижого звіра, якому, навіть ситому, хочеться жерти. Дуже доречним був указ Президента про етнічно історичні українські землі, які загарбала царська, згодом радянська імперія.
НОВИНИ СІЛЬСЬКОГО ІНТЕРНЕТУ
Якось перемкнуло, коли на базарчику раптом почув кацапську мову, бо ж випало з голови, що в селі вже є люди з говіркою окупанта. Гуморна ситуація трапилась. Беру у баби Олі пляшку молока. Тримають її дочка з зятем аж три корівчини. Диво, бо на все село молокодайниць не набереться стільки, як раніше на одному кутку Макарового, і власник випасав загальну череду згідно колєйки[CXIII] раз на місяць. Ну, баба Оля — то для онуків своїх баба, для мене просто Оля. У п'ятницю тут, в неділю возить товар у Ковель. Молоко, сир, сметана, масло у неї без ганджу. Продукти, які не так давно були чи не в кожній хаті, тепер доставляють з міста. Позбуваються люди корів, утримувати нелегко, нема пастушків, та й молокозаводи за безцінь товар скуповують. Дехто заводить кіз — "сталінських корів".
Отож, підходить переселенка, тицяє в пляшку з молоком: "Сколько стоіт?" Навряд, чи Оля, жвава, ще рухлива, балакуча, не втямила питання. Швидше, грала вар'ята. "О, — каже, — три дні буде стояти, потім кисляк буде, кефір. А кип'ячене в холоді і за тиждень не скисне". Мабуть, так і треба вчити тих, хто "хоч має язика, та не знає мови", як казав наш поет-гуморист. Бо силовим методом тут лиш зашкодиш... Допоміг нашій гості розібратись.
Скалічили москалі нас, цілі покоління. Бо знають, що мова є потужною зброєю, без неї нація зникає. Вже 33-рік Незалежності, а багато громадян не спілкуються українською. За кордоном чужу мову опановують швидко. Добровільно. Щойно прочитав про незвичайне: громадянин Бельгії так досконало опанував українську, що у себе вчить нею розмовляти наших біженців. Є зрушення в Україні, але процес пішов би значно швидше, якби влада перевела все діловодство на державну мову. Ще в першому скликанні Верховної Ради один депутат пропонував це зробити.
Наш базарчик — то такий собі інтернет. От зустрів тут і старосту церкви Федота Микитюка. Запитав про долю о. Бориса. Виявляється, опановує спеціальність оператора-пілота БПЛА. А матушка з переселенкою і її донькою живуть разом. Федот аж скипів, коли я сказав йому про свіжу інтернетівську новину: так, так, у нас, на патріотичній Волині, священик і віряни московської церкви с. Діброва, що біля Луцька, зачинили храм перед труною з полеглим вояком, односельчанином. "Та це ж, та це ж, не знаю навіть як назвати... Слухають ворога в рясі, який каже, що то українська церква, батюшка українською править, навіть "Боже Великий, Єдиний" співають. Лукавство підленьке, дух там московський." От був у нас страшний Голодомор. Один з його організаторів, такий собі Постишев, ходив у вишиванці, співав українські пісні, а голодом вбивав українців.
Ту ворожу церкву давно пора закрити. Стефанчук каже, що голосів у парламенті не вистачає. Може. Там всякий народ зібрався. "Та одного голосу бракує, — кажу, — Зеленського. Війна. Вже стільки є доказів, що їхні попи, владики є ворогами України, але глухо". Розповів Федоту про трагічну новину: у Колончаку Херсонської області московити вбили священика ПЦУ о. Степана. Поважали його люди. А орки прийшли, витягли з хати, розстріляли. "Отже, наш отець Борис правильно вчинив, — кажу. — Якби отець Степан не хрест, а пістоль чи АК мав, того б не сталось". "Мабуть, так", — чи то погоджується, чи то сумнівається староста.
Клигаю додому з покупками, але на виході бачу гурт земляків. Оточили, слухають Гриця Блоху. Далекобійник. Позавчора вернувся з Польщі. Певно, інтерес в багатьох. Сусідка ж, кордон поруч, макарівчани бували там, свіжу копійку дехто заробляв і раніше. Тепер Польща з нашого найближчого і доброго помічника стала ніби чужою. Тисячі наших вантажівок-фур на усіх шести пунктах пропуску блокують. Нібито наша сільгосппродукція збиває попит на їхню, бо дешевша. Збитки несемо величезні.
"Три тижні я простояв у черзі, — розповідає Гриць. — Пропускають лише легковики. Харчуватись ніде, за два кілометри йти треба. Троє наших водіїв у чергах померли. "Що ви робите? — питаю бойкотувальників. — Ви або припиняйте, або запасайтесь лопатами". Дивляться, не розуміють. "Щоб рити окопи, — пояснюю, — бо впаде Україна, за нею ваша черга. Ви тому сприяєте". Те не доходить їм до голови, все міряють злотом, доларом. На моїй фурі зрізали, розчепили замки, зерно висипалось на дорогу. Та це ж святий хліб! І таку наругу над ним чинити? Видно, що не звідали Голодомору. Тим більше, наше зерно вирощене під вогнем, кров'ю зрошене. От для мене ще загадка головна — чому і влада їхня, і наша роблять вигляд, ніби нічого не сталось? У відповідь наші перевізники хочуть блокувати польські. До добра це не доведе".
Правильно міркує Гриць. Та йому, як і мільйонам громадян, ніколи шукати глибинних причин торговельної війни, яка загрожує перерости у політичну, перетворити Польщу на другу Угорщину. Я сам немало потовкся в інтернеті, в пресі, щоб зрозуміти звідки ноги ростуть. В дуже складний вузол зав'язана проблема. Одне зрозуміло: без тристоронньої зустрічі верхів ЄС, України, Польщі її не вирішити. Потрібен взаємний розумний компроміс. Нам мати добросусідство у важкий час набагато важливіше, аніж мільйони доларів. Польщі треба розібратись з реальними причинами, особливо, що не українське зерно є головною причиною блокади, яка завдає шкоди обом державам, отруює стосунки наших народів. На європейському ринку воно займає невелику частину, він збалансований і будь-яка асиметрія зачіпає чиїсь інтереси. У свій час і Німеччина блокувала польську агропродукцію.
Чомусь ніхто не хоче бачити тут руку Москви. То ж карту із українським зерном в переддень виборів і розіграла проросійська партія "Конфедерати", яка має трохи голосів у парламенті. А оскільки сільськогосподарську галузь Польщі складають мільйони фермерів, то це голоси їх, їхніх сімей на виборах. Тим часом через польсько-білоруський кордон Росія, Білорусь продовжують без ніяких санкцій помпувати європейський ринок своєю агропродукцією. Тим же шляхом, тільки у протилежному напрямку, йдуть товари з багатьох країн Європи.