Радісно співала Аза.
Їй здалося, що у їхній хор уплівся і голос Тузика. Він немов радів з її перемоги, підказавши своєю смертю шлях до неї. Так дякував веселий, сільський песик, їй, гарній, молодій, сильній, титулованій і цнотливій представниці його далеких предків за подаровані кілька хвилин любові.
ПОМИЛКА ТВОРЦЯ
Вовчі мислі. "У далекі-далекі часи наші предки, інші хижі звірі, дивились на вас, люди, приречено: нема потужних щелеп з гострими зубами та іклами, рогів, голок, копит, пазурів, отрути, панцира, навіть покрову від холодів. Ви напинали на себе шкури диких травоїдних, бо з хижими впоратись було не під силу. У безжальному світі це загрожувало вимиранню вашого роду.
Та сталось неймовірне. Із приреченої, беззахисної, людина поступово виросла у найсильніше на землі створіння. Незвичайне було закономірним: у природі все збалансовано. Творець дав, а вона вдосконалила для вас найефективнішу і непомітну зброю, — розум. Втаємничений дар з неосяжним полем можливостей, що постійно вдосконалюється, розвивається. Ви можете змінювати багато чого на свою користь, бачити світ сьогодні, завтра, прогнозувати і планувати наперед. Творець наділив вас всіма багатствами Землі, вод, повітря, Сонця, як найвищій на ній за рангом істоті. Поклавшись на ваш розум, свідомість, він призначив вас відповідальними за все, що діється на планеті, окрім закономірних природних явищ, як реакцію на ваші нерозумні дії. Створена для всього живого, вона настільки багата і щедра, що при дбайливому користуванні її дарами, при її пошануванні, вона може служити вам стільки, скільки світитиме Сонце. Для того потрібен ваш постійний і суворий контроль.
Ми не маєм такої зброї. У нас лише та, якою наділили нас предки: пазурі, щелепи і сила. Здарували вони нас і розумом, хоч він в основному на рівні інстинкту виживання, чого ви не можете, а швидше не хочете зрозуміти: шкода, яку ми чинимо вам, для нас є умовою життя і продовження роду.
Але Творець, зробивши вас найсильнішими, припустився, прикрої і жахливої помилки. Залишивши в людині жадібність хижого звіра, як її тваринницьку суть, не надав цій зброї запобіжника проти зла. Бо ваш розум сіє на землі добро і зло. Так, ми хижаки, ненаситні до здобичі і влади. Та наша жадібність вимірюється розмірами шлунку, влада — стадом, розкіш — природним лігвом. У вас вона не знає меж. То ж, коли ваш розум не вгамує зажерливих пащек, жадоби до небаченої розкоші, неосяжної влади, забаганок, станеться біда для усіх.
Про призначення рятівного, але не поцінованого вами дару Творця, ви швидко забули і обернули його на знаряддя зла, взявши за приклад нас, звірів. Так, у природі є хижі і мирні звірі. У людей-хижаків роздуті почуття вивищеності над слабшими, нахабства, жорстокості, обману, брехні, жадоби до влади, чужих земель, багатства. Методи фізичного нищення, руйнації об'єктів, духовного поневолення жертв стають все більш смертоносними, підступними, руйнівними, жахливими, від яких важко, або неможливо врятуватись. Однак Земля живе, життя продовжується, не зникло добро. То заслуга людей, які правильно розуміють своє призначення на ній. Вони й не дають розповзтися злу до вселенських масштабів. Творець, не давши вашому розуму застороги проти нього, сподівався на ваш здоровий глузд, усвідомлення його призначення: розпізнавайте зло, коли воно не окріпло, єднайтесь проти нього, а із трагедій і бід робіть висновки, тоді біда обмине. Не вийшло і не виходить. Є перевага добра, але вона дуже крихка і утримується страхом кари за зло.
От зараз навіть ми, вовки, знаємо, що у вас йде війна. Її розв'язав злий, жадібний, за натурою, боягуз. Має величезне послушне стадо, якому обіцяє, що воно буде панувати у світі, матиме неосяжну територію. Тому хоче з'їсти сусідню миролюбиву державу, як це безкарно робив з іншими, що його й приохотило. Але тут дали по зубах. В нечуваній злобі, бо в бою не може перемогти, вбиває, катує цивільних, дітей, руйнує все, що може, ґвалтує, краде, погрожує застосувати страшну зброю, від якої загинем і ви, і ми. Зустрівся б він нам, ми б перші розшматували його. Він і його плем'я, яке боготворить його, як ватага, — ворог і вбивця для ... вас, і для нас. Це звір незвичайний, невідомого походження. Навіть Творець не захотів бачити на Землі за жорстокістю, підлістю, цинізму, брехливості, неситі істоту, рівної цій. Попри це, вона виросла, сформувалась на землях московії. У світі до цього часу її не розпізнали, а вчинені нею страшні злочини ви називаєте звірячими. Це для нас глибока образа. Порівняйте з нашими, і ви одразу зрозумієте кого треба нищити, чийого ватага зачинити в клітку і показувати в зоопарку, як ви робите з нами, якщо не хочете жити, як собаки. Бо тільки там місце цього гібрида печерної епохи і сучасної цивілізації.
За нами ви закріпили назву злотворців, лякаєте нами дітей ще з грудного віку. Для нас сьогоднішня буденність стає початком кінця нашого родоводу, бо ви, люди, наші вбивці, чините щодо нас справжній геноцид. Нас у світі лишилось небагато, хоч колись ми були найчисленнішими на Землі, не було нас лише в пустелях та тропічних лісах. І вам, і нам вистачало поживи. Тепер на планеті вас мільярди, вона стогне від перенаселення. Невелика частина вас божеволіє від розкошів, інші виживають. Стали голодувати і ми, бо до цього ви доклали рук. Але не розуму. Змушуєте нас красти і вашу домашню худобу, закипаєте гнівом за кожну овечку, теля, лоша, козу: "Убивці! Всіх під корінь!" Своїх же титулованих злодюг, які крадуть у вас же, не барана, а мільярди, хоч одного для страху розстріляли?
Ви вмієте вирощувати для себе різноманітну їжу, відгодовувати для поживи свійських тварин і вбиваєте, щоб жити. Ми цього не можемо. Що ж нам робити? Помирати від голоду, покірно склавши лапи, чи йти до вас у собачі буди? Чи, може, хочете, аби ми харчувались підніжним кормом і випасались разом з отарою овець чи козуль? Хто не хоче вмирати — бореться за життя. Це закон природи.
Нібито захищаючи її, ви винесли нам вирок: ми шкідливі, тому непотрібні. Але кожна істота займає своє, визначене природою місце, виконує свою роль, функції. Нічого зайвого у ній нема. Зникає якийсь вид живого — баланс порушується. Ми, хижі звірі, і є індикаторами цієї рівноваги. А регулювати наше потомство ви легко можете, то для вас не проблема.
Справжня проблема, яку ви не помічаєте, екологічна катастрофа, що повільно, але невпинно насувається на Землю. Ви її активно прискорюєте. Хижих звірів відпаде потреба відстрілювати, вони першими будуть гинути, бо нічого буде їсти. Вже тепер на вулиці деяких міст світу виходять за поживою ведмеді, дикі свині, в Москві навіть вовки. Ліси, живність в них, зникають. З пластику, поліетилену в океанах утворюються цілі острови. Тануть багатовікові льодовики. З'явились незнані раніше хвороби, шкідники. Ростуть гори сміття, різного непотребу, що займають території більші, як деякі держави. Вже засмічуєте і космос. Людина поволі з'їдає планету, випиває її кров, виїдає нутрощі, отруює води, землю, повітря. Але природа повертає вам те, чим ви її труїте через те, без чого нема життя, — отруєні їжу, воду, повітря. Звір не є їй ворогом, а людина — недруг їй і собі, хоч вона є її частинка. Щедроти і можливості Землі не безмежні, і нести на собі величезний тягар вашої діяльності для неї стало обтяжливо. А ви, замість того, аби віддячувати їй, лікувати важкі рани, нейтралізувати трунок, усвідомити, що вона одна для всіх — друзів, ворогів, тварин, людей, вдовольняєте свою ненасить до безмежної влади над іншими, до капіталу, комфорту. Шукаєте все нові смертоносні види зброї для вбивства, можливості бути хитрішими за природу, шляхи свого порятунку на інших планетах, їх освоєння для життя.
Активно впроваджуєте штучний інтелект, не усвідомлюєте, яку нову загрозу створили для себе. Вже нині сильні держави почали конкуренцію за першість у створенні суперінтелекту — ШІ, розумнішого за людину. Переможець і стане світовим лідером у економіці, мілітарній потузі, супердержавою-диктатором. Велика мета нестримно приваблює владу і капітал до всесилля. Та, навіть розробники цього ШІ, не в змозі передбачити проблем, ризиків, які будуть породжені цією інноваційною революцією, які за шкалою демократичних цінностей, в рази (за окремими випадками) перевищать вигоду. Вони глобально змінять світ на користь сильніших — автократичних чи диктаторських режимів, великого капіталу, внесуть політичний роздрай, масштабуватимуть кібервійни, полегшать маніпулювання свідомістю суспільства, породять мілітарні конфлікти, гуманітарні, моральні, національні, ідеологічні, юридичні та інші проблеми, які важко, а то й неможливо буде вирішити, зодягнути в законодавчу форму, контролювати. Якщо ШІ стане розумнішим за людину, чи не скористається він можливістю вийти з-під її контролю? В деяких сферах це може мати жахливі наслідки.
Хизуєтесь, що все глибше освоюєте таємниці світу. Так, цього не зупиниш. Але для справжніх таємниць Творця ви не докопаєтесь. І спіраль цивілізації не безкінечна. При високому рівні науки, як не дивно, людство тупішає. Ваші дослідники кажуть, що кожен п'ятий на Землі не може розв'язати завдання на рівні початкової школи. На все це витрачаються шалені кошти, якими спільно можна запобігти біді.
Ви не усвідомлюєте, що з розвитком цивілізації, науки, нових технологій, людство без гальма на зло, цивілізовано(!) опускається в найжорстокіше печерне дикунство, де вбивство за існування являло буденність. Нині масова смерть людей стала легальною формою бізнесу, бо шалені темпи виробництва все більш досконалих видів смертоносної зброї приносять надприбутки, дають змогу агресору підкорити слабшого, руйнують моральні, демократичні, людські цінності. Життя людини перестає мати ціну. Багатство і влада вартують вище. Людство готує себе до самовбивства.
"Пригальмуйте апетити, рятуйте Землю, — радять тверезомислячі ваші брати. — Аби жити на іншій планеті, її потрібно змінити під себе, або себе під неї, що неможливо. Ви не можете вплинути на погоду тут, попередити посуху чи зливи, землетрус, буревій, цунамі, багато хвороб, а тут беретесь за таке.