Не бачив при тому, що Арасі, котрий слідкував за ним потайки крізь щілину відкритих дверей, вдоволено всміхнувся...
Нарешті обидвоє йшли вулицею.
— Що я роблю?.. Що я роблю?! — кричав якийсь голос у Данковій душі. — Ну, припустімо, навіть зароблю грошей і віддам борг Самірові. Чи то мене виправдає в татових очах? Навпаки, це подвоїть мою вину, бо, замість одного разу, я двічі порушую його наказ. О, Боже, що я роблю?!
Так думав Данко, але в той самий час покірно йшов з Арасі, навіть не слухаючи, про що той так весело і безжурно оповідає. Данко був цілком розбитий і хворий просто фізично. Переживання минулої ночі, непомірно тяжкий для його молодої душі тягар таємниці Коарасіаби і вся погана справа з боргом у Саміра просто вдавлювали його в землю. Він був такий нещасливий і пригнічений, що хотів умерти.
Ледве плентаючи ногами, волікся за Арасі, і йому здавалося, що ріка сьогодні посунулася, Бог-зна, як далеко.
Нарешті, дійшли до неї, але Арасі наказав чомусь іти вниз від містечкової пристані, аж до того місця, де росли густі корчі, переплутані колючою ожиною. Там лежав витягнений на берег і добре замаскований човен.
— Чий це човен? — спитав Данко.
— Мій
— Твій? Я не знав ніколи, що ти маєш човен.
— А-а! То я колись його піймав, як він плив без нікого з водою, витягнув сюди і сховав. Чекай но, зараз ми його спустимо на воду. Поможи мені з того боку... Та-а-ак. Ну, ще трошки!.. Ще!.. Добре!..
Човен заколивався на воді, злегка подзвякуючи ланцюгом, що припинав його до кореня вже поваленого дерева.
— Тепер почекай на мене, — сказав Арасі, — а я піду по ті пачки.
— Хіба ти будеш нести їх аж сюди?! Та ж ліпше приплисти до пристані: туди з містечка вдвоє ближче.
— Ет, що ти знаєш!.. Сиди.
Данко покірно сів у човен і відразу занурив руку в жовтувату холодну воду.
— Не відходь же нікуди, — наказав Арасі, — і пильнуй човна, бо ще хтось може його відчепити. Я скоро вернуся...
Данко лишився сам...
Стиха хлюпала широкою плахтою Парана, пестливо вигріваючись у гарячих проміннях сонця. Її сіро-жовтуваті води заклопотано бігли вниз, минаючи то пологі, вкриті низенькою травою, то стрімкі глинясто-червоні береги. Зеленими шапками здіймалися над плесом численні більші й менші острови, а довкола, куди лише сягало око, немов велитенські, вкриті густо-кучерявою зеленого вовною потвори, розляглися гори. Повітря в Бразилії є особливе, надзвичайно чисте, прозоре, і дозволяє все бачити дуже виразно на віддалі багатьох кілометрів.
І Данко, кидаючи то в цей, то в другий бік очима, любувався чітким рисунком замріяних пальм, що підносили пучки сірувато-зеленого пір'я над лісом, ген, на далеких виднокругах. Любувався високими, вивернутими догори парасолями піньорів, котрі видавалися, як би намальовані тоненьким пером, вмоченим у чорно— зелену фарбу, на ясному атлясі неба. Зелень, зелень, зелень!.. Густа, соковита, багата на відтінки зелень!.. А між нею — цілі букети квітучих дерев: фіялкових кароби і ґліцінії. жовтих "шува де оуро"[72], іпе та ще якихось корчів, назви котрих знають лише ботаніки.
Десь близько цвіли дикі помаранчі, й їхній тонкий та сильний аромат аж просив розширити груди й дихати глибше.
Зелені колібрі з синіми головками і довгими дзьобиками скоро-скоро тріпотіли крильцями, припадаючи до розкритих келихів квіток, поки не випивали всього нектару. А тоді блискавично перелітали до другої квітки і звисали над нею, знову скоро-скоро тріпочучи крильцями. Здавалося, що вони справді цілують квіти, і тому в Бразилії їх називають "бейжафлор" — "цілуй квітку".
Грали в повітрі метелики, різні-прерізні: жовті, білі, червоні, різнокольорові, великі й маленькі. Особливо великими були білі, що здалеку видавалися розгорненим подвійним аркушем паперу, вирваним з зошита і пущеним з вітром. Були й фіялкові, оті, що з них мистці в Бразилії роблять чудові образи, відповідно укладаючи обламані крильця.
Тут і там з'являлися маленькі, також зелені, з синіми, білими й червоними оздобами папуги-пірікіто і весело лопотали про якісь лісні історії на своїй сварливо-комічній мові.
Під впливом тієї краси і величного спокою природи у Данка поволі уляглося почуття гострої тривоги, а, замість того, його опанував глибокий, але лагідний сум. Хлопець задивився у воду і незабаром йому видалося, що він з човном і оті найближчі острови пливуть кудись угору проти течії швидко-швидко, а ріка застигла і стоїть нерухомо. Це було так приємно, що він не ворушився і старався якнайглибше піддатися приємній облуді.
Нарешті шемір в корчах і звуки голосів вирвали його з задуми. Він обернувся і побачив, що до берега підходив Арасі з Бенедіто. Кожний з них ніс через плечі, в руках і на головах таку кількість різноманітних пакунків, що видавався подібний до мурахи, або до їжака, обтяжених ношею, вдвоє більшою, як сам "носій".
— Фу! — з полекшею сказав Арасі, скидаючи все на землю. — Насилу доніс.
Потім вийняв з кишені дрібні гроші і, даючи їх Бенедітові, додав:
— Ти ж дивися, Бенедіто, нікому не кажи, що Данко поїхав зі мною. Ми за яких дві години вернемося назад.
— Добре! — відповів муринчук. — Щасливої вам подорожі.
— Дякуємо...
За пару хвилин пакунки були вже в човні, човен відв'язано з припони, й Арасі відіпхнувся веслом від берега.
— З Богом! — сказав урочисто Данко і перехристився.
— З Богом! — відповів Арасі.
Кінець першої частини.
Словничок чужих слів
"Бог вогню", це перша в українській літературі повість із бразилійського життя[73]. Вона вперше впроваджує в нашу літературу нові слова портуґальсько-бразилійського й індіянського походження. Всі ці слова пояснені в тексті книжки. Щоб полегшити юним читачам шукання за поясненнями по книжці, подаємо в цьому томі короткий словничок.
аканґа — голова
аканґера — череп людський або звірячий
акванґапе — прикраса з пер на голові в індіян
анта — травоїдна тварина, покрита темною шерстю, подібна до малого слона заввишки 1 метра[74]
Аняґа — добрий індіянський божок, який переслідує ошустів[75]
арара — папуга
арасі — світанок
арауе — булава, знак влади вождя індіянського племени
араунас — казкові риби, що мали перетворитися в людей
асояба — індіянські шкіряні камаші для охорони ніг
ауаті — напій з кукурудзи
аукціон — прилюдна продаж речей тому, хто більше від других заплатить; інакше: ліцитація
аюпе — бразилійська рослина, сік якої хоронить від укушень комах та має лікувальні властивості
бандейра — прапор, озброєна ватага
бандейранти — член збройної ватаги
барбарідаде — варварство, дикунство (оклик обурення)
баркас — малий корабель вживаний для вантаження пароплавів
бастанте — досить, багато
батоке — індіанська прикраса нижньої губи в формі кружальця
бейжа флор — маленькі пташки колібрі
бола — торт
боліні — скляні кульки для хлоп'ячої гри бом дія! — добрий день!
ботокуди — індіянське плем'я на вимерті, знане в давніх часах з дикости і жорстокости
браза — дослівно: "жар"; дерево, з якого виробляють червону фарбу, "жар-дерево", назва Бразилії постала з індіанської назви цих дерев
буґро — невільник-індіянин, водонос, зневажлива назва
бурро — осел
буска-пе — "ловинога", рід бігаючої ракети
ваґабунда — пройдисвіт, волокита
вай на онда! — йди до біса! не плети теревень; дослівно: йди по хвилі!
вай плантар батата! — відчепися! йди геть! (дослівно: іти садити картоплю)
во бень — мені поводиться добре (форма відповіді на привітання)
герва мате — дерево, з листя якого виробляється бразилійський чай
ґваяні, ґваянці — плем'я бразилійських індіян
ґваранці — порода бразилійських індіян, споріднені з тупісами
ґліцінія — виткий кущ з фіялковим цвітом
ґояба — цитринові овочі
еп-па портуґез! — зневажливий оклик
жакаре — крокодил
жассі — місяць
жес — інша назва на означення тупісів, тобто однієї з пород бразилійських індіян
іботіра — квітка .
Індіянаката — казковий індіянський силач
Іношіуе — божок, у якого вірило індіанське плем'я каражя
іта — камінь
ітажуба — золото
Каапора — злий індіянський божок, який кожного зустрічного робить нещасливим на все життя, або перетворює в злого божка Кайпору
кабокльо — лісовий чоловік, проста людина
кайпіра — лісовий мешканець
Кайпора — злий божок, на якого перемінюються людина
каміньйон — тягарове авто
каїгівара — гризун, подібний до свині, високий 70-80 см
капіле — сироп, солоджена вода
каражя — казкове індіянське плем'я, яке — за повір'ям — постало з риб
кароба — бразилійське дерево з фіялковим цвітом
кароса — гарно вироблений віз
каріока — дім білої людини
каскавел — дуже їдовита гадюка
коарасе — сонце
коема — ранок
козіда — бразильська страва
комо вай? — як живеться? як поводиться?
креньс — назва індіянського племени
круйзеро — бразильський гріш (дивись: тустон)
куя — індіянське горнятко з гарбузика
майз оу менос — більше-менше
Макашера — добрий індіянський божок, який опікується подорожніми
мамон — рід дині[76]
мамелуки — 1) турецькі невільники, які спершу повнили в Єгипті військову службу, а потім захопили там владу і правили Єгиптом в 13-16 ст., 2) мішарці з портуґальсько-індіянських родин, яких у часі завойовування Бразилії названо також цією турецькою назвою
мандьока — хліборобська рослина, з якої виробляють муку і напої
Мараґіґана — передвісниця смерти
маракужя — овоч величини цитрини в твердій шкаралущі з смачним соком
морубішаба — вождь індіанського племени
муньто обріґадо! — дуже дякую!
муссурана — прилюдне закатування людей, присуджених індіянами до кари смерти
но! — ні!
новена — вечірня, церковна відправа понад вечір
Носса Сеньора Сантіссіма! — Наша Діво Пресвята!
ока — хата, індіанська хатка з тростини
окаета — майдан серед індійського селища, де часом відбуваються наради
о, меус Деус до сеу! — мій Господи небесний!
онса — бразильський яґуар
падре — отець (звернення до духовної особи)
пака — гризун величини зайця
пакова — напій з бананів
парана — море, велика вода
пати — домашні птиці, подібні до качок і індиків
паяґва — індіянське плем'я
пеґа! — лови, хапай, держи!
піньор — бразилійське чатинне дерево з крислатою короною
піпока — смажена кукурудза
піротехніка — наука про вибухові матеріяли
пірікіто — порода папуг
пітека — шкіряний подовгастий м'ячик з пірячим чубком для гри в відбиванку
піяґа — жрець індіянського племени
презент — подарунок, гостинець
прето — чорний
пропозиція — предложення
пуру — людожер
пушшя! — оклик здивування
рапозо — щур
редут — монастир-твердиня, подекуди осередок адміністративної влади
ріфи — квитки
сантіні — образочки святих
саракур — птах, що за переказами мав жити в часах потопу
Сасі — злий чортик, що робить бешкети подорожнім, божок тьми з пробитою долонею
сеньор — пан
сеньора — пані
сеу — пан (скорочено від "сеньор")
ситуація — положення, становище
сі — так
Суме — добрий божок, який навчив індіян початків хліборобства
таба — оселя
табера — руїна оселі
тамойоси — індіянське плем'я, колишні союзники ґваянців у війні проти європейців
танґвапема — тяжкий чотирьогранний кіл, уживаний як зброя
тапуїтіньґи — "білі варвари", ненависницьке означення жорстоких портуґальців
тапуя — одна порода індіянських племен у Бразилії
тату — мурахоїд
тоша — запальник для розгрівання й освітлення паперового бальону
тремембе — кочове плем'я бразилійських індіян
тупан — Бог
тупан-ока — церква
тупі, тупіси — друга порода індіянських племен у Бразилії
тупінінкві — плем'я бразилійських індіян
тупітіньґи — "білі тупіси", доброзичливе означення портуґальців
тустон — найдрібніша бразилійська монета
урубу — інакше: корва, великий птах, який кормиться падлиною
факон — великий ніж
фарофа — страва з кукурудзи, товченої на платки
фейжон — чорна фасоля
феста — празник
фестейри — пара хлопців і дівчат, або супружа пара, що має почесну ролю в часі церковних молебнів
флотилія — відділ військових, або торговельних кораблів
фоґейра — вогнище, ватра
фоґет — штучний вогонь, ракета, феєрверк
фойса — ніж на довгому держаку до стинання кущів
чав! — до побачення!
шімарон — напиток з зілля "герва мате", вживаний замість чаю
шуваде оуро — дерево "золотий дощ" з жовтим цвітом
шураскада — прийняття гостей печеним м'ясом і пивом
шураско — печене на вогні м'ясо
шярко — в'ялене м'ясо
[1] Пояснення слів, написаних розстріленим друком, подані наприкінці книжки.