Пил осідав на їхніх прозорих постатях, і вони блищали, мов світлячки.
Все навколо заполонив собою той зоряний пил. Двоє були близько до мети.
"Ти молодчина. Пишаюся Тобою!".
"Ось і настав час, коли ти можеш і собою пишатися".
"Справді, вже не знаю, хто де є і хто є ким".
"Цілісність неможливо роз'єднати, пам'ятаєш?".
"Там я втрачаю пам'ять".
"Без цієї втрати не було б Гри".
"Можна тебе до танцю?", — спитав.
"Завжди до твоїх послуг", — відповіла.
"І для моєї насолоди".
"Для нашого пізнання".
"І для спільного росту".
"Як я тепер без тебе?".
"Ти уже ніколи не будеш без мене".
"Де побачимось?".
"Заглядаючи в себе. Там буде образ, на який відгукнуться наші чуття".
Вони закрутилися навколо світлового стовпа. Пилу все більшало, і він здував його з її вій. Пил густішав, а вони зливалися з ним у суцільну суміш. Кружляння набирало обертів, і два диски все щільніше зливалися в один. Втратили відчуття одне одного. Звільнення враз спалахнуло в одному, страх пройняв другого.
"Почую твій голос?".
"Тільки поклич...".
Яким іменням?
Ім'ям Любови...
Завершено 07.07.2019, Ерланген.
Надія Богодар