Та оце відчуття було зовсім иньшим. Його не можна було порівняти з попередніми. Тепер вона усвідомлювала свою значимість для всього оточуючого світу. Її єство волало до уявних свідків їх копуляції: "Зріть і свідчіть — я виконую МІСІЮ. Ви спасенні!" Потай вона сподівалася, що хоча б одна випадкова особа помітила її діяння. Визнання і вдячність світу, в яких вона не сумнівалася, наповнювала її, від природи добру, душу теплом і спокоєм. Але спокій душевний не означав спокою тілесного. Це був спокій бігуна на великі віддалі, який відчував свою силу, міць м'язів, вроджену вправність і не сумнівався у своїй здатності успішно здолати дистанцію. Спокій і задоволення від самого бігу та гри м'язів.
Звісно, це ще не була справжня копуляція. Омельків член не проникав, та й не мав наміру проникати у святая святих. Вона добре знала, що Омелько швидше дав би відтяти собі одне яйце, чим наважився би втрапити у жахливу халепу, позбавивши її цноти.
Омелько не боявся її батьків. Він жахався самої Ониськи. Не було найменшого сумніву, що у випадку чогось–там, він зостався би повік приреченим на ролю безсловесної власности сварливої гістерички.
Почуття впевнености поволі розслабило її тіло. Продовжуючи тертися об член, вона відчула певні зміни. Її статеві губи набухали щораз сильніше, все ще надійно стулені. Але ось всередині щось почало зволожуватись. Тертя об член перетворилося на ковзання по слизькому стовбурі, наче по мокрому осердю товстої гладенької гілки, щойно очіхраної з лика. З тією ріжницею, що гілка була гарячою і самочинно сіпалася, намагаючись піднятися вище. Несподівано губи розкрилися і гілка радісно здригнулася, вдершись поміж них. Здушений стогін, що вирвався з горла Ониськи, не тривав довго. Її мигдалини напухли, здушуючи горло, перехоплюючи подих і утруднюючи кровообіг. Вміст вуглецю в її крові різко підскочив, до неможливости загострюючи відчуття. Оргазм наступив негайно, даруючи їй віддих і навертаючи до життя.
Ониська не відчула ні втоми, ні охлялости. Її стегна, підгинаючись, продовжували розмірено рухати крижами, а руки, якими вона стискала клуби Омелька, легенько амортизували, зберігаючи ритм. Насолода розливалася тілом, дихання стабілізувалося, але вийти з процесу вона була не в силі. Зрештою, сам процес був настільки захоплюючим і приносив таке наповнення, що їй ні на мить не спало на думку його припинити. Невидящим зором вона ту́пилася понад Омелянове плече кудись у простір. Той звільнив її сідниці, опустивши руки додолу вздовж джинсових штанин, щоб не заважати коханій. Спідниця на задку зісковзнула додолу і прикрила спущені майтки, які обтягували стегна.
Омелько перебував у стані, далекому від оргазму. Зустрівшися з хлопцем уранці, дівча зцідило з його члена всю зібрану за ніч сперму до решти. Жодна фізіологія не тиснула на його смисли, підганяючи еякуляцію. Залізна хіть його прутня зумовлювалася виключно зовнішнім чинником,— потужним еротизмом нутрішньої сутности Онисьчиної природи, яка збуджувала нематеріальними флюїдами саму психіку мужчини. Прутень жив окремо від свого власника. Власне кажучи, трудно було визначити, хто тут був справжнім власником, хто підкорявся кому. Напевне можна сказати одне: прутень, здобувши власну свідомість, гордо служив Онисі, всіма силами підтримуючи її проміжжя, наче баский кінь, що гордо несе свого вершника і пана у нескінченну даль.
Минуло багато довгих хвилин. Спроквола Омелько став відчувати лоскіт від тертя верхньої частини твердого перстенця головки члена об вульву. М'язи основи пеніса і живота здригалися, намагаючись вище задерти саму головку. Його плоть повільно готувалася до оргазму. Онися негайно відчула зміну. Прутень, який, наче скам'янілий подовгастий сфінкс, мужньо і незламно увесь цей час тримав на собі вагу її проміжжя, зачав оживати. Підсмикувальні порухи кореневища тисячами нервових голок розійшлися по вульві, викликаючи пекельний вогонь всередині Онисьчиного єства, який, повільно підіймаючись догори, вивертав їй нутрощі…
Хрипкий розпачливий ревіт дикої кішки, яку настигли і рвуть шалені хорти, вирвавшися з уст дівчини, пронизливо розірвав спокій вечірнього парку. Це наступив кінець. Від несподіванки перелякавшись, прутень завмер на мить, але, збагнувши насолоду і відчувши потоки неймовірно гарячого, вже зріділого слизу, що виливався на нього звідкілясь згори, з‑під таких тепер коханих стулок, здригнувся востаннє, смикнувся ще раз і затріпотав у конвульсіях, потужно випльовуючи невелику кількість свіжої сперми, що встигла набратися за день. Сперма перелетіла між ногами Онисі й розплилася по матерії спідниці. Наступні порції яркості вже не вилітали, швидше витікали з маленького ротика головки, скапуючи на спущені майтки. Коли прутень обм'як, втомлено і водночас задоволено сам до себе усміхаючись складками крайньої плоті, Онися легенько відсторонилася від Омеляна, скинула майтки і поклала їх у торбинку, що лежала на траві. Вона не хотіла ризикувати, вдягаючи мокрі від сперми майтки на відкриту знеможену качечку. Хто знає, що ці кляті сперматозоїди можуть учинити.
Третій кусник
Повернулася додому Онися досить вчасно. Таке правило було заведене в цій сім'ї батьками. Вона чемно, як завжди, випрала свої майтки і залишила їх сохнути в лазничці. Дорогою додому дівчина з насолодою відчувала голою дупою приємну прохолоду від мокрої плями на вивороті спіднички. Пляма розтеклася, тому сперма не просякла наскрізь, назовні її не було видко і Онисі вдалося непомітно прошмигнути до ванної кімнати, заледве вона увійшла до помешкання.
Назавтра у них з Омельком не планувалося побачення. Родичі засадили Онисю за підготовку домашніх завдань. Невидяще втупившись поглядом у сторінки підручника з історії України, вона відчула наростаючу хіть у верхній частині втиснутих у крісло стегнах. Її природа настирливо вимагала руху і пестощів. Онися завжди робилася роздратованою, коли під рукою не траплялося жодного з її хлопчаків, щоб у коротку паузу, яка їй належалася для "оздоровчої прогулянки між школою і підготовкою до уроків" десь в куточку погратися з таким жаданим "райсфедером". Цю складну назву вона присвоїла хлоп'ячій пицюрині за цікавий розріз на кінці головочки, який шалено нагадував поздовжню щілину для набирання чорнила між стулками відповідного креслярського інструменту. Дівчина відчувала особливе збудження, чітко і без поспіху вимовляючи це довге слово: "зараз ми приготуємо твій райсфедер".
Сьогодні забави не буде…
Раптом її стулень почав наповнюватися кров'ю, жадаючи повторити новий для нього вчорашній досвід потирання об солодкий Омельків сучок. Онися так виразно відчула брак будь‑якого предмету між статевими губами, що, сама собі дивуючись, піддалася спокусі це перевірити. Її тонкі пальці швидко занурилися в слиз… і там залишилися. Перейшло кілька хвилин, і Онися зрозуміла, що їй відкрився спосіб отримати відпруження, завдяки якому вона здобуде незалежність.
Мастурбація не замінила їй гри з хлопцями. Швидше, обидва заняття себе щасливо доповнювали. Дівчина радісно і солодко мастурбувала, нетерпляче очікуючи зустрічі з коханим, і так само спокійно пестила себе після побачення, повторно перепускаючи через свідомість незабутні сцени їх кохання і пережиті під час побачення відчуття.
Через декілька років, коли надійшов час позбутися цноти, Онися зіткнулася з певною проблемою. Ніхто з її коханців не прагнув здійснити акт дефлорації. Кожен з її, вже трохи старших, хлопців встигав вчасно оцінити глибину захланности її характеру, до того ж винятково конфліктного. Кожен розумів, що, один раз упровадивши прутня до її піхви, він там його й залишить навічно. Але ніхто не бажав одружуватися із зажерливою і сварливою істеричкою. Нарешті, з великим трудом, вдалося Онисі умовити свого актуального на той час любаса зважитися на експеримент. Вона дочекалася хлопця з дещо грубшим від иньших прутнем, оскільки її величенька дірка загрожувала ймовірністю невдачі при першій спробі розірвати досить таки товсту болонку.
Вєня й так уже подумував припинити з нею зустрічатися, тому він після довгих вагань погодився на вмовляння Ониськи долучити її ім'я до переліку своїх перемог, — під строгою і урочистою клятвою, що це буде їх прощальна зустріч. Звісно, усередину він не міг кінчати, тому попередньо Онися оральним способом викликала еякуляцію, старанно всмоктала всю яркість, і дуже довго потім облизувала та посмоктувала ротик головки, геть очистивши член до останнього сперматозоїда. Опісля, не покидаючи делікатно і повільно його пестити, вона терпляче діждалася симптомів нового збудження і, з цієї миті самовіддано та ненастанно працюючи тонкими обдарованими пальцями, добилася повноцінної ерекції. Недавно очистившись від злежаної сперми, Вєня й не помишляв про оргазм. Сівши на член згори, Онися швидко і з розгону загнала прутень по саму основу до слизької діри, майже не відчуваючи болю. Для певности вона перекрутилася на члені, ще декілька разів повторила всю операцію, пізніше припала устами до прутня і завершила процедуру після довшого проміжку часу. Власні виділення, що лишилися на прутні, їй не шкодили на смак, навпаки, більше збуджували.
Онися так і оставалась би звичайною "давалкою", фіндою, фіндюркою, сексуальною молодою жінкою з високими потребами і доброю душею, яких є більшість, аби не домашнє виховання. Замешкана в сільських "хрущовських" кварталах великого галицького міста, родина дрібних службовців жила совковим сьогоденням нового покоління галичанських міських простюхів, студентських вихідців з такого ж галичанського села. Залишки селюцького світогляду, одірвані од свого звичаєвого середовища, ще не встигли перетравитися в теплому багні релятивної моралі спадкової міської інтеліґенції. Світогляд таких родин ще не встиг розширитися поняттями, які зазвичай урізноманітнюють життя корінних мешканців великого міста. Він ще не встиг пройнятися задушливою атмосферою гедоністичного Міста. Він, цей клятий ретроградний світогляд, не допускав мислі про безінтересовний секс в чужому середовищі.
Для закорінення в Місті, необхідно було щось у Нього вирвати. Потрібно було захопити кусень життєвого простору, вже зайнятого иньшими, і видовбати нішу в суспільстві, яке зовсім не палало бажанням приймати вискочок.