саний такий‑же синхронний ро´сийський переклад. Зате характерним є недбальство щодо української пунктуації в заставках телеекрану, навіть у висиланнях Львівської студії, так само, як і в поліґрафічних продуктах, часом навіть націоналістично-культурологічного змісту. Особливо дошкуляє настирливе вживання закриваючих українських лапок (") або, іще гірше, закриваючих англійських ("), – замість українських відкриваючих ("). Отак:
12)
– що сумно свідчить про відсутність особистого смаку, охайности в писаному слові, про зародковий стан власного індивідуального логічного мислення, брак пошанівку, зрештою, до авторитету тієї самої мови, відданість якій так завзято деклярується. Якщо машиністка (переважно протеже того чи иньшого українського "патріота") не годиться відірвати хвилинку від часу, що тратиться на запарювання кави, плітки та фарбування вій, – щоб знайти відповідного ґудзика на клявіятурі заморського чудо-мізківника (компутера), спровадженого коштом марнотратно-всепрощаюче вирозумілої діяспори, або – щоб заглянути до відповідного підручника; якщо вічно поспішаючий до домашнього дрібно-галичанського вогнища "інтеліґент"-роботодавець має в носі престиж своєї продукції, або не має ні сили, ні кваліфікації, ані бажання протистояти виробничій розпусті підлеглого персоналу – тоді вся хвалена дуже свідома і дуже патріотична жертовність варта стільки, що мильна бульбашка, а "націоналізм" такої "інтеліґенції" підозріло нагадує зарозумілий егоїзм звичайної худоби. Здогадуємося, що на відповідну обробку спроваджених, – чи то з Ро´сії, чи з Заходу, – фільмів, устаткування, иньшої усячини потрібні кошти. Залишаючись, стараннями Уряду, державою меншевартісною, Україна отримує західне устаткування – чи то через Москву, чи безпосередньо – таким, яке попередньо пристосоване до потреб ро´сийськомовного користувача. Коштів, навіть найменших, справа престижу і майбутня доля української мови у ЦIЙ державі, очевидно, не заслуговують. Як і самовідданости. Вчених людей, спеціялістів, які коштом власного часу, без грошової винагороди, по ночах, попрацювали‑б там, де "общеє добро в упадку", – не знаходимо. При царизмі, за бабці Австрії, під Польщею, при большевиках – знаходились, при Демократії – чорт‑ма.
13) Тепер виникає отаке запитання. Чи маю я людське право зненавидіти ро´сийську мову через її пересадне поширення, – так, як кожний чоловік ненавидить мозолі на своїх ногах і намагається їх усунути? Коли на десятому році "незалежности" мої діти змушені вивчати компутер за добротними товстелезними підручниками, написаними ро´сийською мовою і виданими, наче для насмішки, київським видавництвом? Чи маю я людське право зненавидіти своїх двох "перших незалежних" Посадників поіменно і волати до неба о помсту? За опіку, увагу, за анти-українське розпорядження коштами у нашому, до цього часу феодально-розподільчому, суспільстві? Що насправді ґарантує Ґарант? А як щодо "цвіту нації", лінґвістично-гуманітарної "інтеліґенції"? Нема заробку, що? А як щодо технічної "інтеліґенції"? Мислите, що розмовляєте українською мовою? Не дуріть себе. Глибина мовного безглуздя і твердь яничарства технічної "інтеліґенції" сумірні хіба що з глибиною власного її самодурства, самозакоханого чванства, і нічим не обґрунтованої зарозумілости.
14) Разом з опікунським редактором "Поступу" свого часу[2] ми заповіли контраверсійне твердження. Мовляв, воно може й добре, що досі немає широко розповсюджених україномовних операційних систем. Якби з'явилася операційна система з такою‑ж "україномовною" лексикою, як, скажімо, в бумагах українського "казначейства" чи "губернаторства"; такою, як при розгляді всілякого роду "спорів" юридичного характеру, – уявляєте, на які узаконені мовні "перли" наштовхнувся‑би пересічний, але ще не зіпсований рускоязичієм користувач зі здоровим відчуттям української мови?! І це вже було‑б навічно, бо редагувати операційну систему компутера – справа копітка та коштує гроші. Ґарантований серцевий напад, коли Ви щодня сідаєте за компутер, і з дня у день він до Вас белькоче, в кращому випадку – знавіснілою ро´сийською, в гіршому – "українським" суржиком ("Поступ", число 93(537) від 30го травня 2000го року).
15) Як у воду гледіли. Нині вже існує автоматичний вибір мови спілкування з машиною як в Інтернеті так і в деяких продуктах західних фірм. Мені ближче не відомий механізм створення багатомовного продукту західними виробниками, – якими засобами вони це здійснюють, кого залучають, де беруть "знавців" української мови. Але так виглядає, що Інтер і тут поспішив ухопити ласий заробок, випередив, як завжди, неповороткого україномовця і знову встиг першим затулити горизонт. Беремо навгад продукт. FlashGet (http://www.amazesoft.com). Версію 0.87 "з'українізував" Сергій Босак. Читач переконається з далеко не повного переліку блудів, що мова цього продукту, а українська мова – це дві зовсім різні мови, в тім числі, і з точки зору елементарного правопису (про "компутерну" лексику гляди іще сторінку 33):
Псевдо-українська версія Сергія Босака:
Українська версія:
Опції
Вибір; Налаштування
Панель Інструментів
Табличка Засобів (Пристроїв)
Перевірка наявності оновленої версії
Звідати про оновлення
Допомога
Поміч
Відкрити папку з файлом
Відкрити Скриньку (Збірку) Записів (Кавалків)
Додати Попередній Файл
Долучити Кавалок
Додати Попереднє Завдання
Доточити Завдання
Імпорт Списку
Вичит Ли´сти
Інвертувати Виділене
Переміна (Переінакшення) Відзначень
Детально
Докладно
Колонки
Стовпчики
Експортувати Інформацію
Винести
Site Explore (не перекладено)
Прогулька (Вивід) Домівкою (Тереном)
Зеркальні Сайти (правильно – Дзеркальні)
Відбитки Домівки (Домівок)
Дозвон (правильно Дзвін)
Перегук; Виклик; Дзвінчак
Керівництво Користувача
Ужиткові вказівки
Забрати Баннер
Прибрати Бунчука
Ім'я Файла; Дата Файла (правильно – Файлу)
Назва Кавалка
Закачані Документи
Заладовані (Спроваджені) Письма (Кавалки)
Стартувати Закачку
Розпочати Ладування
Властивості Докачки
Ціхи Довершення
Властивості Закачки
Ціхи Ладування
Призупинити Закачку
Спинити Ладування (Спровадження)
Import Broken Downloads (не перекладено)
Ладувати Увірвані Спровадження
Пройшло (стільки-то)
Перейшло
Обмеження Траффіку
Вибірковий Пере´біг
Розірвати З'єднання по Завершенні
Розірвати (С)Получення після Завершення
Автозбереження
Самозбереження
Зберегти за Умовчанням (ро´сийське по умолчанию)
Звичаєве Збереження (за порозумінням, поза вибором)
Виключити Живлення
Вимкнути
16) Недбальство межує з підсвідомим нагадуванням про тимчасовість усієї нашої "незалежности": студія "Укртелефильм" залишає напис "электробезопасность" в ро´сийському мультфільмі, перекладеному українською мовою; на автобусі ТБ, з якого провадили репортаж про парад 24го серпня 1999 р., можна було прочитати "телевиденье"; повідомлення про точну годину через львівську (!) радіомережу в ніч з 6го на 7ме грудня 1999 року: одна година рівно" (замість перша година); через телефон: "одна година 42 хвилини" замість: за 18ть хвилин друга, 42і хвилини на другу, 18ть хвилин до другої; замість "три (чверті) на п'яту" і "чверть на третю" чомусь вважають приємнішими для сприйняття канцеляризми "шістнадцята сорок п'ять" та "дві години п'ятнадцять хвилин" – наче не людині на вухо шепчуть, а до дурної машини залізної звертаються. Назву лікарства "алгофин" пишемо лише рос. мовою, як в старі добрі часи, та так і вимовляємо в українській реклямі (оголосці, оповістці) – не второпаєш, як‑же воно має писатися і читатися насправді: це український (!) препарат, так що в документах державного стандарту державною мовою "алґофін" юридично не те саме, що "алгофин" – чи у нас уже й стандарти подвійні – для покупця-хохла одне лікарство, для білого Iнтера – иньше? У фармацевтичній промисловості, маю враження, "працює" навіть не стихійний Iнтер, а якась безкарна цілеспрямована сила, бо хто‑б іще зміг так по-свинськи іґнорувати закон про мову: "Фармацевтическая фирма Дарница" – ще й іноземців учать вимовляти на ро´сийський лад "Darnitsa" замість укр. "Darnytsia"; рекламні листки та інструкції (в усякому разі ті, що поширюються на Заході України) навіть не двомовні, а повністю ро´сийські – на дев'ятому році незалежности виявилося, що українська мова не здатна описати ні дію препарату, ні клініку недуги, і взагалі непридатна до ужитку в фармації. Вже не кажу про те, що сам факт написання і вимови на ро´сийський лад топоніму "Дарніца" є образою предків.
17) Серед прикладів недбальства подибуємо досить симптоматичні: В числі 10му "Eкспресу" за 11те – 19те березня 2000го року Юрій Грицик описує інтерв'ю з Ґеннадієм Удовенком. Чи то пан Грицик не дуже уважає, що пише, чи редактор, а може самого пана Удовенка поправляти не насмілюються, – лиш "Партнерство Заради Миру" далі подається, як "ПРМ". Як я маю це розуміти? Давайте оминемо коментарі на тему, що більше личить вишуканій дипломатичній лексиці: "заради", чи "задля"? Обидва слова зачинаються на букву "З", якої допитливий читач марно дошукуватиметься у скороченні "ПРМ". Звідки випливають два можливих висновки: або пан Удовенко користується на щодень ро´сийською професійною лексикою, яка мимоволі дається взнаки у розмові з паном Грициком, або обіжники МЗС, до яких вони обоє заглядають, продукуються на "общепонятном". Подібний недогляд допускає радіо "Ініціятива" (19го жовтня 2001го року): "конґрес громадських орґанізацій, скликаний партією "Батьківщина" та ФНС". Останнє слід, очевидно, читати як Фронт Национального Спасения. Очолюваний, зокрема, Левком Лук'янен