В повітрі ніби висіли невиразні знаки питання.
I от якось Катерина перед тим, як усім вийти з хати на роботу, проголосила:
— Сьогодні, хлопці, не баріться, а приходьте додому раніше, я готуватиму поважну вечерю, завтра неділя, будемо гуляти.
Такої вечері вже давно Петро не пам'ятав, хіба що тоді, коли щойно повернувся з фронту.
Катерина притягнула від батьків із села картоплі і сала. Михайликова мама також було привезла різних харчів для малого. Та ще й літру самогонки.
Одне слово, було що їсти і що пити.
Спершу розмова ніби не дуже клеїлась, але по півлітрі все стало на свої місця.
Катерина намагалася звести місток між двома чоловіками і врешті його звела, наголошуючи, що вона з ними щаслива. Таки й вона підняла чарку і запропонувала обом з нею випити за те, що вона є і буде, буде з ними, що їх доля звела, і так є, і так має бути. Бо на все Божа воля! I що вона любить їх обох, нехай по-різному, але вони доповнюють один одного, і вона з ними щаслива і хоче, щоби вони обоє були щасливі з нею.
Тост був просто капєц. I Петро трохи повеселішав, і почав дивитись на Михайлика яснішими очима, і наливав йому, як собі, врешті набухав пацана так, що той вибачився і, хилитаючись, подався спати, а Петро ще сидів з Катериною і вів дурні п'яні розмови, з яких витікало лиш одне — страхайтесь якось так, щоби люди нічого не довідались, і не при мені, бо воно ж мені якось не в дугу, ну і я ще до цього не звик. Та й взагалі, що тут говорити, сама розумієш!
— Та він ще малий, ти не повинен до нього ревнувати. Він ще не людина, а просто чоловічий стрижень, і тільки. У нього, як у кожного пацана, стоїть з природи добре, а з часом воно й у нього притупиться. Зараз він для мене просто молодий член, а люблю я тебе.
Ну, от бачиш, як ми з тобою сидимо? Я от з ним потрахалась, заспокоїлась, а посидіти мені саме з тобою хочеться, і поговорити, і просто дивитись на тебе. Я ж тебе люблю! Мені з тобою і приємно, і дружньо, і лепсо. А про що я з пацаном можу говорити?
Він потрахався і пішов собі геть! А ти — людина!
Катерина брехала Петрові у вічі і знала, що він вірить їй, бо це єдине, що йому залишається, бо так йому легше.
В її словах була половина правди. Вона справді по-своєму ще любила Петра, він був її чоловіком, він був її. Але за кілька днів трахання з Михайликом вона вже шаліла від пристрасті, вона хотіла ще і ще отого малого стрижня, який за розмірами був зовсім вже нічого, просто чоловічий член, але от з Михайлика просто перло стільки почуттів і шалу, що вони давали Катерині несподіваний додатковий кайф, і вона геть шизіла від такого трахання, і хотіла Михайлика ще і ще. Оце якраз те слово — вона його хотіла. В себе, біля себе, при собі. Вона хотіла його ніби всотати у себе, і щоби він сидів десь там, десь у неї, у вульві, і їй увесь час було з ним кайфово.
Трахалася вона тепер з Михайликом щодня, він різко мінявся, на очах старшав, почали з'являтися вусики над губами, в сексі він став впевнений і пошуковий, трахав Катерину тепер у всіх позах і варіантах, які тільки міг вигадати і коли і де тільки міг. I вона ні в чому йому не відмовляла, а навпаки радісно піддавалась усім його теперішнім забаганкам.
3 Петром вони подружились, часом бухали разом, ходили разом на базар, інколи їздили всі утрьох на село, до Катерининих батьків або до Михайликової мами. Одне слово, виглядало усе це як справжня родина. От тільки синок був трішки завеликий для таких батьків, а так все було добре.
Настала зима, з опаленням було неважно, в хаті бувало не раз доволі зимно, і одного разу Катерина запропонувала Петрові, щоб Михайлик спав з ними. Оскільки їхнє подружнє ліжко було старосвітське і дуже широке, то там легко можна було б поміститись утрьох, і так тепліше. Бо в кімнаті, де спав Михайлик, було поночі справді холодно.
Петро знизав плечима. Але що робити, все одно тут вже все було очевидно, і Михайлик ліг з ними, а Катерина посередині.
Виглядало це на перший погляд по-дурному. Але потім все виявилось не так і зле.
В Катерині таки жили чорти, і якийсь із них був дияволом чи демоном трахання, і в голові у нього мав бути тільки чоловічий стрижень, і більше нічого.
Катерина лежала між двома чоловіками, і рука її поповзла несамохіть до одного стрижня, а потім до іншого.
Петро зітхиув, дещо здивований такою її активністю, але Катерина потяглась до нього і лягла на нього своїми теплими грудьми, не випускаючи його орган з рук і масуючи його, прошепотіла Петрові на вухо:
— Може, нехай Михайлик мене ззаду потрахає, і ми будемо всі утрьох ніби трахатись, і тобі може це передасться через мене від нього… Ну, давай, Петрусю!..
Вона вже тримала другою рукою Михайлика за твердий і набряклий від напруження член, і тепер потягла його просто за кінець на себе ззаду, і він став на коліна і застромив їй стрижня у піхву, і почав її трахати, і його яйця торкалися Петрових яєць, бо воналежала на Петрові, піднісши трішки зад вгору, і підмахуючись несамохіть Михайликовим рухам, водночас вона тримала Петрів м'який стрижень в руці і масувала ним собі клітор і торкалася ним Михайликового кінця, який трахав її міцно і вперто, і ось вона застогнала, і застогнав Михайлик, і раптом Петро відчув якийсь давно забутий приплив сексуального відчуття і в своєму кінцеві, якого зараз конвульсивно стискала рука Катерини, мало не впихаючи його туди, де вже пульсував Михайликів стрижень, і Петро смикііувся і теж застогнав у якомусь латентному, але вже відчутно сексуальному задоволенні, хоч його орган так і лишався непорушним, але з голівки його витріснилось трішки якоїсь рідини.
I це було вперше майже за рік його життя з Катериною, і він відчув полегшення і надію, що, може, колись таки воно мине, і вони розчепилися, і Катерина поцілувала його у вуста, і він відповів їй жагучим, як давно не було такого, поцілунком, і тоді вона поцілувала Михайлика, який впився в неї спраглими до любові вустами, і врешті всі почали засинати, і Катерина сказала:
— Це неможливо, як я вас обох люблю! Я зараз справді щаслива! Дай нам Боже усім цього щастя завжди! Ви мої кохані — два, як один.
Вони трахались так тепер регулярно, винаходячи різні пози, але завжди так, щоби Петро був також задіяний в своєму напівпасивному стані, і він потроху теж звик і до Михайликового тіла, і до його сильного стрижня, і до стогонів і криків Катерини і Михайлика, і до своїх далеких, але все ж таки дуже приємних відчуттів, які народжувалися в процесі їхнього дивовижного троєтрахання.
У Петра під час їхнього химерного трахання витріскувалось чимдалі більше чогось схожого на розбавлену сперму, і при цьому збільшувалось у нього те приємне відчуття щораз більше. Бо якийсь катарсис в організмі в нього таки ставався під час цього химерного трахання, і хоч інколи бувало і сухо на кінці, попри певний психологічний і фізичний кайф, чимдалі частіше з'являлась на кінці в нього по закінченню спільного акту ота рідина, і це повнило Петра сподіваннями і бажанням знову трахатися саме отак от по-дивацькому утрьох.
Він почував, не думаючи, а часами й усвідомлював безглуздість ситуації, в яку потрапив, але вона була краща, ніж нічого, і він вже звик до неї, і виправдовував її сам собі, і все було чики-чики. I так минув рік.
I от знову настала весна.
Михайло з Петром верталися з базару, смикнули там по чарці, накупили їжі, бо вчора була получка, і вони прийшли під хату, і співали під дверима, обійнявшись:
На тім боці при потоці
Їбалися зайці
I зробили Катерині
Мадьяра в куфайці.
Катерино, відчини-но,
Катерино, встань-но,
Дай нам їсти, дай мам пити,
Як то буде файно!
Катерина відчинила,
Катерина встала,
Дала їсти, дала пити
Ще й поцілувала…
Я — Михайло, ти — Михайло, Оба й ми Михайли, Полягаймо при дорозі, Наче поздихаймо…
Петро на фронті заприятелював з галичанами і навчився від них багато західняцьких пісень
Катерино, відчини-но…
Вона виходила усміхнена, і цілувала їх обох в щоки на вулиці і в губи, коли за ними зачинялися двері, обох по черзі міцно і гаряче.
I вони всі були щасливі.
Всі утрьох зустріли весну в хорошому настрої і стані, ніби не прокидаючись від перманентного сп'яніння, яке вже стало часткою їхнього життя. Отакий собі майже наркотичний кайф нонстоп гнав їх увечері в ліжко, і це ставалося перед сном майже щодня, а при цьому Катерина інколи трахалася ще з Михайликом і окремо, і так вони жили і, здавалося, горя нс знали.
Минув рік після перемоги, життя почало чимдалі стрімкіше рватися вперед, сказати б нормалізуватися — важко, але поверталися з війни чоловіки, запращовала чимдалі більш відновлювана промисловість, в містечку появились нові люди, а Катерину вибрали у профком, як активну і енергійну робітницю, і вона тепер вже на заводі почувала себе невеликим, але начальником, і взялася до цього пильно і з запалом, і все в неї ладилось.
А поза тим вони жили собі утрьох своїм приватним життям, як і раніше. Михайло, здавалося, тепер подружився з Петром всерйоз.
Спільна робота, спільний злочин чи спільне ліжко, будь-який спільний чин робить людей спільниками. Вони тоді чимось поєднані, щось таке, в чому вони рівні і найближчі, їх у великій мірі розкриває одне одному.
Спільна таємниця зближує і зовсім сторонніх людей, а тут попри всю дивність ситуації і різницю у віці була не тільки сувора таємниця, а ще й поділений натроє гріх, про який нікому не можна було розповісти, просто нікому.
Бо цього ніхто не зрозуміє, це було легко втямити кожному з трьох, і тому це навіть не наголошувалось, і так було очевидно, що нікому ні пари з вуст.
Михайлик вже закінчив своє ФЗУ і працював на заводі. Він дуже добре вчився, освоїв токарний станок легко і просто, і його взяли одразу на роботу тут же на заводі, і він отримав паспорт, бо йому у травні виповнилось шістнадцять років, і нікуди не збирався йти від Катерини і Петра, і зрозуміло було усім трьом, що житимуть вони так ще довго і довго.
Настав серпень — гаряча пора. Час від часу вони їздили на села допомагати. родинам, але утрьох часто вибирались на озеро чи у ліс. У гості до когось вибирались рідко, та й до себе не часто гостей запрошували. Їм було добре утрьох. I вони нікого і нічого більше особливо бачити не прагнули.
Бувало, що й там ночували десь на природі за гарної погоди, ну і, звісна річ, без сексу не обходилось, і тепер вже всі собі дозволяли, що хотіли, і Петро, з певного часу вже осмілівши і освоївшись в цій ситуації, міг хапати в сексуальному трансі ускрізь і Михайлика, і Катерину, де тільки як, і коли хотів, шукаючи власного кайфу, і таки діставав його.