справу за звинуваченням у вимогательстві хабара". Ми тут принципово не критикуємо приватних співбесідників у етері. Завдяки Совєтам людині ніде було навчитись ні інтеліґенції, ні мови. Але ж… прокурор області! Проста доярка в задрипаному колгоспі заслуговує на вирозуміння, тоді як посадова особа повинна‑би мати в собі хоч краплину тієї самої інтеліґенції… "Вимогательство" перекладається лю´дською мовою як правлення, жадання, домагання, допоминання, вимагання, вимушування, панове ПРОКУРОРИ (повірники, убезпечники)! Відповідно і міністр Пустовойтенко пописується добрим закінченням середньої школи: "інші умови не обмовлялися (не оббріхувались, себто, бо українською мовою висловлюємось не обговорювались) – "Вікна опівночі", 28го листопада 2001го . Ось такі казуси трапляються з освіченими людьми, коли їм приходиться терміново переходити на культурну мову…
192) Вже не пригадую, чи оглядач радіо, чи сам міністр пан Жулинський 20го травня 2000го року зголосилися слухачам, що ось вони перебувають на святі у Кам'янець-Подільську, а от якби мене туди запросили – не сумніваюся, що з Божою допомогою уникнув би‑м помилки, бо намагаюсь, в міру власних слабих і не завжди компетентних сил, – все‑ж контролювати свою мову (говориться "у Кам'янці Подільському"). Професор Ткачук в "Записках т‑ва ім. Петра Могили" вип. 3, с. 158, Львів, 2000, допускається прямого вульґаризму: "за осиротілими дітьми дивиться Р. і йому допомагає дід Г." – культурний Українець вжиє слова доглядає, піклується, виховує, плекає…
193) За гуманітаріями поспішають умільці естради. Одна молода пані співачка так наполегливо по декілька разів запрошує "приїжжжайте частіше додому", аж чоловіка нудить… і зовсім відпадає бажання до неї приїжджати… Иньший знов виконавець не відчуває ріжниці між збірними і поодинокими поняттями: "падають листя" (рос. падают листья – множина, укр. листя опадає – однина). Гарна українська пісня Остапа Гавриша на слова, здається, Степана Пушика, у виконанні Білоножків (16го грудня 2000го року, радіо) чомусь нехтує ріжницею між знахідним відмінком іменника при дієслівному керуванні у стверджувальній формі, а родовим – у заперечній: "яблука котяться, падають, губляться та не знаходять наші сліди" (правильно – наших слідів).
194) Знову‑ж, "перли" ділової мови не так мальовничо виграють відтінками, зате не менш підіпсуті: нав'язувати думку (накидати); документ направляється (подаємо, надсилаємо документ); всі кошти міністерство направило для виплати (скерувало) – так висловлюється Міністр освіти (!) – радіо, 12го червня 2001го року; направити додаткові кошти – ICTV, 22го жовтня 2001го року; Австралія направляє (посилає) 150 тисяч військовослужбовців; Юлія Тимошенко направила (надіслала) вітального листа до 1го каналу нац. телебачення – радіо "Ініціятива", відповідно 9го листопада і 22го листопада 2001го року; "що получилося?" (до чого прийшли); узискувати штраф (рос. взыскать, укр. стягнути) – так висловився один із розробників нового закону про автоінспекцію, наш земляк, Українець на радіо "Ініціятива" 12го травня 2001го року; чомусь нині паразитує вираз "це їхній головний біль" замість турбота, клопіт – приклади з того‑ж інтерв'ю.
195) Далі: заключення договорів у кімнаті №… (складання угод) – такі оголошення можна було здибати восени 2000го року на дверях і без того ненависної мені орґанізації "ВАТ Львівґаз"; підписати договір (скласти угоду) – свіжий приклад можна було учути у висиланні Львівського радіо 20го березня 2000го року о годині 1830 в бесіді з Головою реґіонального фонду державного майна, який пізніше розповів, що Фонд направляє… що‑б ви подумали – зіпсовані водотяги? Зовсім ні! Фонд направляє листи! Свої власні! Спочатку, як водиться в українській мові, листи надсилаються, скеровуються, можуть подаватися, від біди навіть спрямовуватися до відповідних інстанцій. А опісля Фонд знаходить можливість їх ще й направляти (поправляти, себто переробляти). Має своїх людей в тих інстанціях, очевидячки. Десь через хвилин п'ять – нова "перла": той‑же Фонд передав "об'єкт" (недобудований будинок для старших людей) по договору – патріот мав‑би сказати "за угодою", "згідно з угодою"… Лексика совково-національного аґрарно-"інтеліґентного" Каламаря може стати предметом ряду ґрунтовних праць з психопатології. Нам судилось іще не раз наштовхнутись на це знаменне для української будуччини явище.[22]
Чи засмічення "збагачує" щоденну мову?
196) В застосуванні до широкого загалу помилковим є твердження, що збільшення кількості синонімів (чужоземного походження, і особливо – в щоденній, відруховій лексиці) збагачує мову. Насправді, має місце явище протилежне. Частина слів просто ВИТІСНЯЄТЬСЯ иньшими, близькими за змістом: наприклад, з 200т тисячного словникового запасу англійської мови Шекспір використовував 20ть тисяч, тоді як Черчілль – дві. Якийсь винахідник механізованого перекладача міг‑би цим втішитись. Але не той, кому дорога вся історична глибина мови. Кожна людина наділена певним обмеженим об'ємом "оперативної" пам'яті для активного повсякчасного вжитку, і цей об'єм має – на жаль, і в противагу до поширеної серед оптимістів думки, – властивість не зростати, лише скорочуватись. Згідно із засадою оптимальної економії. Не важко здогадатись, за рахунок яких слів чи ідіом відбуватиметься це скорочення в умовах таких засобів масової інформації, якими вони є сьогодні. Мови, які себе взаємно засмічують, цим процесом не збагачуються, а, навпаки, збіднюються. З причини уніформізації. Коли людина підшукує в пам'яті український відповідник для ро´сийського слова, вона відрухово оперує, як правило, лише словниковим запасом співзвучних слів. А насправді, український відповідник може лежати далеко поза цими межами, як за звучанням, так і за мотиваційно-психологічними характеристиками. I тому випадає з поля зору, випадає з "оперативної пам'яті". Нехай Читач спробує сам переконатись, чи відбулось витіснення українських слів ро´сийсько-подібними у його власному активному мовному запасі:
1) Синоніми: радує (тішить); засуха (посуха); заморозки (приморозки); хвиля терактів погубила (вигубила) більше жителів (мешканців), ніж землетрус ("Поступ", 18го вересня 1999 р.); жирне молоко (масне, мастке, ситне); рекля(а)ма (зваба, звабно´, звабник); водопровідний кран (водовідний, водяний кран; водотя´г); рушниця (стрільба).
2) Русизми: розтолкувати (розтлумачити, витлумачити); мойка для посуди (мийниця для посуду); ствол (руля); ломтик лимона (скибка цитрини); "усёк?" (утямив, тямиш, уловив, збагнув); ведучий (вожай, заводій, прово´дко, прові´дко, прові´дця, ведун, проводяка, заводило, заводяка, заводіяка, проводар, проводир, водяк, водило, заведій, завідця, заво´дця); міроприємство (захід); борт (о´блавок); каструля – звідкіля у французькому casserole з'явилося українське "т", і чим гірші за "кассрулю": рондель, баняк, горнець (Волинь), ринка (Чигирин), мідниця?
3) Перекладіть швидко:
4) 1
5) рвение;
6) 2
7) усердие;
8) 3
9) исполнительность;
10) 4
11) тщательный;
12) 5
13) усидчивый;
14) 6
15) трудолюбивый;
16) 7
17) Предприимчивый;
18) 8
19) инициативный;
20) 9
21) смекалистый;
22) 10
23) упорный (не настойчивый – наполегливий);
24) 11
25) вспыльчивый;
26) 12
27) предвзятый;
28) 13
29) отзывчивый;
30) 14
31) кроткий;
32) 15
33) ярый (упрямый);
34) 16
35) благонравный;
36) 17
37) учтивый;
38) 18
39) добросовестный;
40) 19
41) озабоченный;
42) 20
43) неловкий;
44) 21
45) скрытный;
46) 22
47) мягкосердечный;
48) 23
49) любопытный (не любознательный – допитливий, і не интересный – цікавий);
50) 24
51) сговорчивый;
52) 25
53) благонамеренный;
54) 26
55) хрупкий;
56) 27
57) чахлый;
58) 28
59) тщедушный;
60) 29
61) омерзительный;
62) 30
63) отвратительный;
64) 31
65) Скверный;
66) 32
67) безобразный;
68) 33
69) безобразие;
70) 34
71) постылый;
72) 35
73) крутой (нравом);
74) 36
75) развязный;
76) 37
77) подонок;
78) 38
79) дёрзкий;
80) 39
81) непринуждённый;
82) 40
83) беззастенчивый;
84) 41
85) щёголь;
86) 42
87) лоск, наводить лоск;
88) 43
89) томный;
90) 44
91) истома;
92) 45
93) пир;
94) 46
95) Пирушка;
96) 47
97) попойка;
98) 48
99) зевака;
100) 49
101) ротозей;
102) 50
103) скаредность;
104) 51
105) подхалимаж;
106) 52
107) надменность;
108) 53
109) тщеславие;
110) 54
111) заносчивость;
112) 55
113) собственное превосходство;
114) 56
115) самолюбие;
116) 57
117) кошмар;
118) 58
119) пришло в голову;
120) 59
121) снизойти;
122) 60
123) снисходить до… (уровня);
124) 61
125) прежде (не ранее – раніш);
126) 62
127) смысловой (оттенок);
128) 63
129) подвергаться;
130) 64
131) поведать;
132) 65
133) коварство;
134) 66
135) надувательство;
136) 67
137) подвох;
138) 68
139) клевета;
140) 69
141) озадачить (вызвать недоумение);
142) 70
143) приводить в замешательство;
144) 71
145) приходить в замешательство;
146) 72
147) потрясти (эмоционально);
148) 73
149) привести в расстройство;
150) 74
151) досада; с досадой;
152) 75
153) неразбериха;
154) 76
155) определённый (вполне);
156) 77
157) удручённое (настроение)
(не пригнічений настрій = угнетённый,
і не пригноблений = подавленный);
158) 78
159) угрюмый;
160) 79
161) коробить(ся);
162) 80
163) просочиться;
164) 81
165) наряд (одяг);
166) 82
167) презирать;
168) 83
169) подражать;
170) 84
171) считаться с…;
172) 85
173) преднамеренно (не намеренно – навмисно);
174) 86
175) непреднамеренное (убийство);
176) 87
177) признание;
178) 88
179) представлять (кого-нибудь кому-нибудь);
180) 89
181) предъявить;
182) 90
183) увлечение;
184) 91
185) набросок (плана);
186) 92
187) наработки;
188) 93
189) нарабатывать (методы, подходы);
190) 94
191) на полях книги;
192) 95
193) звонить по телефону;
194) 96
195) на улице пасмурно;
196) 97
197) "позариться";
198) 98
199) прийти в себя;
200) 99
201) ходатайствовать;
202) 100
203) "дуться";
204) 101
205) (бортовая) качка;
206) 102
207) прелести;
208) 103
209) порок;
210) 104
211) пеня (штраф);
212) 105
213) похабщина;
214) 106
215) вперемешку;
216) 107
217) вперемежку;
218) 108
219) изобилие;
220) 109
221) приборы, принадлежности (столовые);
222) 110
223) крышка (банки);
224) 111
225) отделаться (от);
226) 112
227) отделаться (чем);
228) 113
229) одёргивать (нахала);
230) 114
231) приобщаться к…;
232) 115
233) наметились (тенденции);
234) 116
235) запасы (товары) кончились;
236) 117
237) передышка;
238) 118
239) "лазейка";
240) 119
241) защёлка;
242) 120
243) безделушка;
244) 121
245) сарай;
246) 122
247) питомник;
248) 123
249) увесистая пощёчина;
250) 124
251) висок (частина голови);
252) 125
253) чеканный;
254) 126
255) откос;
256) 127
257) носок (ботинка);
258) 128
259) носок (ноги), на носках;
260) 129
261) исполосовать;
262) 130
263) кайма;
264) 131
265) козырёк;
266) 132
267) идти рысью;
268) 133
269) рубец;
270) 134
271) чехол;
272) 135
273) сверкать;
274) 136
275) вздох;
276) 137
277) щупать;
278) 138
279) вышвырнуть;
280) 139
281) швырять;
282) 140
283) с вздохом облегчения;
284) 141
285) быть на взводе (напряжённым);
286) 142
287) быть на взводе (после принятия алкоголя);
288) 143
289) осведомляться.
290) Якщо Читач не зазнав труднощів при цій невеличкій вправі – ґратулюю!