Якби хтось інший, а не Тіна, Гена не піддався б. Але Тінка!.. Гена млів від одної букви "Т", не кажучи вже про власницю імені, яке починалося з цієї букви. Дівчина Гену "динамила", їй подобався Едік із четвертої групи. Хлопця-спортсмена таке ще більше заводило, брав спортивний азарт підкорити недосяжну вершину. Якби дівчина сказала йти топитися, він би, мабуть, не задумався – пішов би. А тут всього лиш трохи вина… Від якого Гена відразу вп'янів і пішов до себе спати.
Коли грав гімн, Гена не піднявся, бо боліла голова – йому було не до гімну.
Корейці ж мужньо своє відстояли, а потім пішли з доносом у ректорат. На недопустиму поведінку радянського студента.
Гену виключили б із універу, але вмішалася та сама, рідна йому, спортивна кафедра. Напередодні хлопець переміг у якомусь великому турнірі й тренери не хотіли втрачати спортивну надію.
Перевели його на заочне відділення та в інший гуртожиток, подалі від очей корейців.
– Плювати мені на це все! – сказав Гена. – Диплом я отримаю такий же, як і ви, а зате мені не треба тепер щоранку штурмувати 38-ий.