Всі шукали за що б зачепитися оку. Дарма. Навіть археолог, якого включили у склад музейної команди замість Євгена Герасимовича, здвигнув плечима. Погляди, врешті-решт зупинилися на клятих невеличких дірках, що з країв люка.
— Може.., може роздовбати підлогу навкруг і буде видно, — кинув думку міцний хлопець у формі з написом "Рятувальник".
— Ні, ні. Ми ж не чорні археологи, щоб трощити. Треба шукати, як той лаз відчиняється знизу, — заперечив Тарас.
— Я вже казав: той, хто відчиняє знизу мусить бути зверху, — повторив отець Михайло.
— Він правильно каже, — тихим голосом озвався невисокий, з тарганячими вусами, маленькою борідкою, добре підношений життям чоловік, і тицьнув рукою з витягнутим пальцем у бік отця. — Але ти, борода, на люкові не стирчи. Зона заборони.
На цього невиразного чоловіка ніхто не звернув уваги. Від протилежної жорнам стіни він пильно обмацував її очима знизу до верху. Ні жорна, ні люк його уваги не притягали. А стіни, як стіни. Старовинної добротної кладки, широка, товста цегла. От лиш в ряду, на рівні людського зросту, по дві цеглини, — одна на другій без швів, ледь-ледь випирають. Вони по обидва боки жорен, на що навряд чи хто зверне увагу. І все таки — стіна... Десь там ключ від підземелля.
"Що за фрукт затесався сюди?" — подумав Тарас, бо дуже контрастувала ця фігура з іншими. Хто-хто, а підполковник повинен знати.
— Ваш працівник? — кивнув головою Тарас у той бік, то ж поліціянт зрозумів про кого йдеться, чомусь повеселів навіть.
— Вгадали. Відколи у світі існує кримінальна служба, то такі, як він, її постійна головна біль. Колишній ведмежатник. Чули про таку престижну професію у кримінальному світі?
Тарас не повірив вухам.
— Отой миршавий чоловічок — ведмежатник?
— Так. До того ж не рядовий, високої кваліфікації фахівець.. Вісім років відсидки в "курортних" зонах Совєцького Союзу і уже в незалежній Україні, — то вам не говорить нічого? Йому світило й більше, але ж і наша служба, банкіри, бізнесмени іноді не можуть обходитися без його послуг. Років десять як він зав'язав. Сюди поїхав без умовлянь. Такого ребусу йому ще не доводилось розгадувати... Борисе Вольфовичу, — голосно пробасив підполковник. — Вам надається слово.
Чоловічок підійшов до свого чемоданчика, що стояв біля жорен, з поміж нестандартних інструментів вийняв невеликий дерев'яний молоток. Почав ретельно обстукувати стіну за жорнами. Тук-тук — і слухає. Коли не було рентгенапаратів, схожим методом лікарі діагностували внутрішні хвороби — запалення, абсцес, каверна, межі печінки. Метод перкусії. На тіло хворого доктор клав ліву долоню, середнім пальцем правої, або молоточком з гумовим наконечником, стукав по середньому лівої. Звуки здорової і ураженої ділянок органу були різної тональності. Приховані порожнини цегляних стін, хоч вони мертві, видають теж різні звуки. Гурт фахівців приліпився до протилежної стіни. Хто перемовлявся, хто дивився за роботою доктора. Той вже стояв на драбині-стремянці, бо ж коротун ростом. Почав обстукувати один, другий ряд. Цеглини, що виступають, видали інший звук. Доктор сховав молоток, дістав з кишені лупу, став оглядати шви. Опустився на землю, з свого начиння взяв гумовий молоток з довгою ручкою і гепнув по тих спарених цеглинах.
В ту ж мить стіна пружно вистрелила шухлядою, замаскованою під них на торці.
— Е-е-е.., — тільки й спромоглись глядачі дійства оцінити несподівану фантастику, і лиш кліпали очима.
А факір мовчки лупонув по другому виступі. Таємниче підземелля відкрило на підлозі чорну пащу. Край люка впав униз, повис на завісі.
— Ой, — сахнувсь водночас гурт.
Очманілими очима усі дивились у чорний зів і боялись поворухнутись. Навіть підполковник, який набачився усього. Отець завбачливо поклав на себе хрест. Підполковник миттєво блиснув променем ліхтарика у темінь підземелля і тут же виключив. Секретарка громади, яка стояла поруч, встигла теж кинути туди оком, раптом тихо охнула. Її під руки вивели з кімнати. Гурт тривожно заворушився: кожен відчув, що в повітря уплівся якийсь неприємний запах. На диво, затула раптом сама зачинилась, вдячно клацнувши залізними зубами.
Всім присутнім негайно вийти на вулицю, — миттєво зреагував старший із команди рятувальників. — Є небезпека отруєння...
Начальнику Головного управління національної поліції України у Волинській області генерал-майору Кобцю С.Ю.
Рапорт
Інформую Вас, що вхід до старовинного підземелля у т. зв. панському складі с. Матвієве, вдалось розсекретити. До цього був залучений наш агент Таракан. У тайнику, що був влаштований у цегляній стіні, знайдено: договір про купівлю-продаж нерухомості, землі, лісу між Юреком Цибульським і Девідом Французом, датований 1931 роком, нерозпечатаний лист Наталії Магди з Америки Девіду Французу, банківська картка на ім'я останнього про наявність вкладу у Львівському банку 12 тисяч злотих, 1575 доларів американських, рідкісна французька золота монета луїдор. Також в тайнику було шість п'ятирублевих золотих монет царської чеканки, львівська газета за 1938 рік, дві золоті шлюбні обручки з іноземним клеймом. Перелічені предмети долучаю до справи з оформленням відповідного акту.
Жорна, що зверху прикривали люк до підземелля, виконували декоративно-маскувальну функцію. На дні колодязя, при освітленні електроліхтарем, було видно останки двох скелетованих трупів. Огляду не проводили, оскільки без провітрювання підземелля існувала небезпека отруєння газом. Вважаю, що підстави для відкриття кримінальної справи є.
Підполковник В. Грушкевич
Начальнику експертно-криміналістичної лабораторії Головного управління Національної поліції України у Волинській області Бідуну О.К.
А к т
обслідування підземелля панського складу у с. Матвієве
Мною, старшим лейтенантом Безуглим Л.С., згідно Вашого наказу, після примусової вентиляції підземелля, було проведено огляд і дослідження вказаного об 'єкту.
Глибина колодязя сягає 3 метри 15 см., квадратний, розміром 70х70 см. Стіни вимощені із каменя-кругляка. На дні укріплено п'ять вертикальних залізних прутів із гостро розплесканими кінцями у формі наконечника списа, висотою кожен 87 см, як інструмент миттєвого вбивства. На стінах колодязя відсутні заглибини, виступи, скоби.
Стан останків, пози, прохромлена вістрям уціліла одежа, свідчать про те, що саме падіння з висоти на гострі предмети, і призвели до блискавичної смерті жертв. Версія про те, що сюди їх вкинули вже мертвими, абсолютно неправдоподібна, оскільки приховати злочин є безліч інших варіантів, а не такий складний, дороговартісний.
На підлозі зовнішнього приміщення отвір колодязя прикриває металевий, товщиною 0,5 см люк, а його, в свою чергу, маскували жорна, які кріпились до нього за принципом віконного шпінгалета, що унеможливлювало їх перенесення. Люк знизу утримують пружинні захвати, які розкриваються металевою тягою, що йде під підлогою і у стіні. Він відчиняється лише вниз, зачиняється через хвилину сам. Пусковими "кнопками", якими відчиняються тайник та люк, є замасковані під цеглини, хоч то лише чверть кожної. Внутрішня їх частина скріплюється з металевою рамкою-сейфом. Принцип автоматичного швидкого закриття люка невідомий, бо, як і весь механізм, захований у пустотах стіни.
Останки, уцілілі рештки одежі, взуття, гроші тощо свідчать, що це були особи чоловічої статі, добре розвинуті, не бідні, віком 40-50 років. Межа смерті першої, бо лежить знизу, і другої, яка падала вертикально і буквально нанизалась на металевий спис, аж до черепа, який і стримів на вістрі, становить більше ста років.
Загадковою є незвичайна знахідка: чотири муміфіковані скелетики маленьких молочних собачат в полотняному мішечку.
Знайдені два кинджали-ножі абсолютно різної роботи і модифікації, револьвер, в барабані якого було три патрони, четвертий у стволі, свідчать що їх власники були особами кримінального світу, що друге вбивство сталось до початку Другої світової війни. Вочевидь, друга жертва — відомий тоді бандит і вбивця Перукар, про зникнення якого йдеться в газеті, знайденій у тайнику. Рядок з цим кримінальним псевдо підкреслено чорним.
Л. Безуглий, експерт, старший лейтенант ГУНПу Волинській області.
Голові Волинської облдержадміністрації В. С. Гуляйвітру
Пропозиції
щодо перспективи відкриття туристичного маршруту
Курс України до ЄС визначає не лише економічне зростання, соціальну, правову захищеність наших громадян. Це насамперед рівень культури і освіченості, пошанування історії, кількість музеїв, заповідних, пам'ятних місць в регіонах, містах, селах. Так, область багата природою, є заповідні місця, певне число музеїв. Останні виконують не лише пам'яткознавчу роль, а й сприяють патріотичному вихованню, особливо молодого покоління.
На жаль, в останні роки увага до цієї справи з боку влади помітно впала. Фінансування музеїв, розвитку туристичної мережі, археологічного дослідництва скорочуються, мов шагренева шкіра. Це штовхає навіть до відмови територіальних громад від утримання музеїв, що призвело до негативних наслідків. Ми свідомі того, що обласна влада знайде вихід із цієї ситуації, а вища українська влада зрозуміє хибність такого ставлення до важливої державної проблеми.
Наразі просимо Вас допомогти хоча б у відкритті ланки, якої бракує в туристичному маршруті (проєкт, опис, проспект додаються).
Село Макарове привертає особливу увагу. Тут для місцевого історико-краєзнавчого музею зібрано багато експонатів, ОТГ розпочала капітальний ремонт приміщення колишньої аптеки під музей, недавно в центрі села відкрито пам'ятник односельчанам, які творили його історію. В роки Другої світової війни тут діяла боївка УПА. У1949році група вояків під орудою Енея прийняла бій з енкаведистами і героїчно загинула. Криївка була підірвана. Її доцільно розкопати і реставрувати. Недавно на території старовинної споруди, — т. зв. панський склад — був виявлений унікальний об 'єкт, який не має аналогів, мабуть, у жодній країні світу, — механізм самосуду жертви над злочинцем.