Пуповина предків

Андрій Бондарчук

Сторінка 104 з 115

Зготуй борщу, ще чогось. Передноворічний подарунок привезу".

То вже потім Віра розповідала сусідці як було: "Приїхав, як і казав. Я була якраз у дворі. Бачу, з ним у кабіні двоє дівчаток. Відчиняє потім двері салону, а звідти виходять троє хлопчиків, двоє вже величенькі. Питаю, чиї то діти?" "Вірочко, то будуть наші, — одказує і обіймає мене, розціловує. — Я ж тобі казав, що подарунок привезу. Сироти вони. Батько недавно на фронті загинув, мати — від кацапської бомби тиждень тому. Сільський голова не перечив, щоб я їх забрав, довідку дав..."

От і обізвалась простора хата дитячими голосами. Михайло вже і ялинку привіз. Як то він буде своє багатство усиновлювати, не знаю, але казав, що доб'ється, не віддасть нікому. Село приросло. Бо ж за нинішній рік народилось лише двоє. А померло семеро. Майже така, як в Україні, пропорція. Тривожно.

ВИРИНАЄ ТАЇНА

Не всі таємниці важких злочинів умирають. Американці щойно офіційно повідомили, що Ющенка отруїла Росія. От, деталі, як це сталось, невідомі. У радянський час гуляв такий афоризм: "Іщітє жєнщіну", себто як причину конфліктів, скандалів, злочинів. Тепер про важкі злочини, провокації, винуватців яких не схопили за руку, можна впевнено сказати: "Шукайте Росію", бо вона розплідник зла. У Балтійському морі неочікувано "стали" рватися електричні кабелі, зв'язку між державами, нафтопроводи. Злочинця ніяк не знайдуть. А пора. Можливо, час відхилить завісу і ми дізнаємося таємниці вбивства Чорновола, Гонгадзе, Гетьмана, Єрмака, Ємця інших наших патріотів. Багато чого випливе після нинішньої війни. За таємним маячіє зловісна тінь московії. І її кротів у нас.

ЧЕКАЛИ І ДОЧЕКАЛИСЬ

Десь за годину до Нового року дзенькає мій смарфон. Оце так! Сергій! Вже дома. Поздоровляє. Обіцяє після новоріччя, коли владнає свої справи з обліком, відвідати діда і бабу. Лілія розквітла від радості, спробувала засипати онука питаннями, але той у своєму стилі відповів: "Приїду, то розповім".

2025 рік

НАЙОПЕРАТИВНІШИЙ СПЕЦКОР

Ніщо не нагадує, що настав Новий рік. Буденщина. Але тривожна невідомістю. В політичному житті — злива новин, викликаних останніми днями влади Байдена, очікуванням інавгурації, перших заяв Трампа. Безліч версій, прогнозів, гадання в інформаційному просторі. Просіюєш їх через решето логіки і залишається найбільш вірогідне.

Неочікувано, в останні дні перебування при владі, активізувався Байден: нові пакети допомоги Україні, санкції проти Росії. Схоже, хоче компенсувати те, чого не зробив, хоч втраченого не надолужиш, дорога ложка до обіду. Проте і це добре, якщо Трамп після інавгурації, не відмінить. Відчутними будуть санкції проти нафтового танкерного флоту Росії. А наш "макарівський спецкор" в Америці — Василь Дубовик ошелешив своєю оперативністю. Мабуть, її не встигли прочитати навіть користувачі соціальних мереж. Він почув її, і тут же — мені. Виявляється, Байден тихцем, як щойно зізнався, виділив нам ще рік тому, півтора мільярда доларів на виробниццтво дронів. Якраз впору. То ми тоді й рвонули. Тут він молодець. Відкрився, що на початку війни розмовляв з Путіним, той дуже непокоївся, що США чи НАТО допоможуть нам ядерною зброєю. Байден утішив: нема юридичних механізмів це робити, та й Україна — не є членом НАТО. Дитяча наївність досвідченого політика. То ж Путін осмілів, сам став шантажувати США, Європу ядерним ударом.

А щодо Трампа... Вихор, який знов увірвався в світову політику. Може наробити багато непередбачуваного, корисного і руйнівного. Бізнесмен. Отже, в основі політики буде жорсткий прагматизм. Даремне зброї нам не дасть. Славолюбець. Манить Нобелівська премія миру, бо хоче закінчити всі війни.

Для нас це питання існування держави. Насторожує те, що про закінчення війни говориться без термінів "справедливий мир", "дотримання державного суверенітету", про досягнення миру лише дипломатичним шляхом. Але ж відомо, що Росія не розуміє цієї мови. То ж йдеться тоді про уступки жертви, а не злочинця.

"СЕКСА В СОЮЗЄ НЄТ".

А КОРУПЦІЇ — В УКРАЇНІ

Щойно Зеленський дав інтерв'ю відомому у США блогеру і журналісту Фрідману. Все б то нічого і правильно, але заперечив корупцію на вищому рівні, вона є, мовляв, але на побутовому. Люди старшого покоління одразу пригадали аналог. Ще в часи СРСР, в інтерв'ю, на питання американської журналістки про делікатну тему, представниця "Союз совєтскіх жєнщін" Іванова відповіла: "В Совєтском Союзє сєкса нєт. Єсть любовь". Своїм запереченням Зеленський хотів нейтралізувати гіпертрофовано роздутий російською, західною пресою імідж України, як одної з найкорумпованіших країн. Адже цей фактор впливає на виборців держав, наших партнерів, які не хочуть, аби їхні гроші, як платників податків, крали.

Та як не крути, а корупція у нас вкоренилася міцно. Локальні успіхи, імітація боротьби, аж ніяк не компенсують відсутності системної, скоординованої війни із небезпечним внутрішнім ворогом. До того ж кояться незрозумілі для суспільства невмотивовані речі. За оцінкою опозиції і журналістів добудова двох блоків Хмельницької АЕС, — наймасштабніша корупційна оборудка. Один раз вона не вдалась. На цей раз підпрігся Президент, оскільки це його особиста ініціатива, як... авторитетного спеціаліста і в галузі ядерної енергетики. Ообисто звернувся до депутатів. Очевидно, в їхні пульти для голосування встановили такий "магніт", який притягує палець лише до зеленої кнопки "за". І вплинуло. Купують у Болгарії два реактори "Росатома", бо дешевші американських. Але ж вона від них відмовилась, вони застарілі. Не навчив "дешевий" російський газ? До того ж до абсурду парадоксальна ситуація: добудова АЕС ще не ухвалена Верховною Радою. Блоки можуть запрацювати через 10-12 років.

Добудова щонайменше забере 210-220 мільярдів доларів. А, як стверджують практики, на досвід яких спираються депутати опозиції, це обійдеться удвічі дорожче. Космічні цифри! У важкий час, коли ми з простягнутою рукою просимо допомоги у партнерів, звертаємось за гривневою пожертвою до воїх громадян. Ну, а для корупціонерів такі масштаби — море розливанеє. Вочевидь, це і є двигуном ідеї, яку активно пропихають Мінелектрифікації та "Укратом", які погрузли в корупційних скандалах. Підлеглих сажають, а головні керівники, мов священні корови, безкарні. А хто оберігає? Опозиція киває на Офіс Президента, якому вони, видно, дуже потрібні. Анекдотичний випадок трапився з одним із керівників "Укратому". На засіданні Тимчасової слідчої комісії депутатів він заявив: "Корупції у нас вже нема. Ліквідували". А на другий день його арештували за корупційні оборудки. Сказав так, як і Президент. В хащах корупційних оборудок загубилась "кишенькова" сума 51 мільярд гривень.

ВИБОРИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ВИГРАЄ ПУТІН

Вочевидь, корупція, система підбору кадрів, кволість парламенту, ручне управління державою, кріпацтво для економіки, негнучкість Зеленського та інші причини призвели до того, що США хочуть мати справу з новою владою. Якою вона повинна бути — то вже інше питання. Зеленський заявив: піде на другий строк. Неординарна вимальовується ситуація — перечити тому, до кого апелюєш, як до рятівника.

Суспільство теж воліло б бачити нову владу, звісно, кращу. Адже минули конституційні строки президентських, парламентських, виборів до місцевих рад. Війна. Однак США не вважають її перешкодою, мовляв, ми проводили їх у себе, коли воювали. Але ж воювали в Європі, а не на своїй землі. У нас безліч аргументів проти: треба змінювати статтю Конституції, багато законодавчих документів, закон про вибори, мільйон людей в ЗСУ, мільйони за кордоном, на окупованих територіях. Без гарантій безпеки закінчити війну, провести вибори украй небезпечно. Суспільтво розшарується, армія ослабне, управління державою розбалансується, чим скористається ворог. Переможцем наших виборів стане... Путін. До того ж вибори не гарантують зміни влади. Недавні соціологічні опитування показали, що серед двох ймовірних президентів — Зеленський і Порошенко, перемагає перший. Стара "свіжа" кров. Попри теперішні добрі справи — потужну допомогу ЗСУ, в п'ятого Президента ще й досі кидають корупційні звинувачення, які були при ньому, хоч людину треба оцінювати за тим, що вона робить нині. Ті ж гріхи обтяжують і Зеленського, але війна, посада Верхголовкома ЗСУ, утримують його на плаву. Зрештою, військовий стан, ставлення влади до патріотичної опозиції, рішучі дії щодо охорони іміджу першої особи, не дають змоги сформуватись, проявити себе як належний конкурент, іншим особистостям. Залужний, який без всякої агітації став народним достойником, у почесному засланні, не хоче, або вважає передчасним засвітитись в ролі опонента. Проте і звідти він, виявляється, небезпечний, тому вже почали очорнювати.

ПОВЕРНУВСЯ НА СВОЮ ЗЕМЛЮ

Наталка Казмірук їздила в Київ. Найняла квартиру, пробула біля свого чоловіка в госпіталі три тижні. Доглядала Григорія після важкого поранення і операції. А доставили його аж із Курської області, де воював з першого дня нашого наступу. Брав Суджу, райцентр. Тепер, як трохи окріяв, то дещо розповів. Каже, здивувало, що старші люди там чудово розуміють українську мову, навіть деякі можуть розмовляти. Але ж те закономірно, бо ж Курщину ненаситець колись відкусив від України. То ж Гриша з побратимами визвольну місію виконували — очищали рідну землю. Не лише від московитів, а й від бурятів, тувинців північнокорейського походження.

Які з них вояки? Вишколені, тупо вперті, але без військового досвіду, незнайома війна, чужа земля, мова. Росіяни гонять їх в бій першими. Гинуть масово, але лізуть. Довго не вдавалось взяти в полон. Але одна операція вдалась. Порошенко навіть преміював ту частину — привіз дефіцитні РЕБи. Поранених корейців росіяни одних забирали, інших добивали. У вбитих спотворювали обличчя вогнем чи пострілом, щоб не можна було розпізнати. Навіть у Північній Кореї стривожились великими втратами.

Для мене випливала ще одна цікава деталь, про яку мені розповідав батько Григорія. Під час Першої світової війни Макарове, як і деякі інші села, частково евакуювали. Його дід, з чисельною сім'єю, потрапив у Курську область, може й в Суджу. Після війни повернувся, але без найстаршого сина Кузьми, який там зостався, бо в прийми пішов.

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(