Суржик для iнтелiґенцiї

Ромко Мацюк

Сторінка 10 з 65

Холмса"; ручей протікав до Печерської Лаври (укр. ручай тік (плив, біг) – протікає дах або черевик) – освітнє висилання про стародавній Київ; рокова жінка (згубна, фатальна); рокова (фатальна) помилка; перешагнути (переступити) рамки порноґрафічного зв'язку – два приклади від Оксани Добрянської, "Кінопроба" в радіо "Ініціятива", 23го березня 2002го року; у вищій лізі суперничатимуть (будуть суперниками, прийде до суперництва) – гляди хоча‑б і совєтські словники; "гарне причандалля, якби мені таким вооружитися" (озброїтись) – фільм "З життя секретних аґентів", 22го грудня 1999го року; взяли з поличним (піймали на гарячому) – "Новини звідусіль", ICTV; "відтепер у логові центристів стає дедалі більш неспокійно" (укр.: лігво, лігвище, тирло, кубло, кублище, гніздо, барліг; очевидно, ро´сийський термін логово здався дикторові менш лайливим, аніж українське лігво; можна було вжити стандартного "в таборі", або, скажімо, "в гнізді", "в середовищі") – "Вікна опівночі", 5го березня 2001го року; закон перетерпів багато змін (зазнав); займався парусним спортом (вправлявся у вітрильному спорті) – "7 днів"; "ти хоч уявляєш, куди вони тебе увезли?" (чи ти собі здаєш справу, в якому керунку вони тебе вивезли?); нагрівальні канали над топкою (над печами: в українській мові для назви великого приміщення з нагрівальними аґреґатами вживаємо множину іменника); це кутова кімната (наріжна: невірне означення кутовий останніми роками поїдає українську лексику гірше сарани; не судимий (рудимент совкового суспільства, де факт появи в залі судових засідань кваліфікувався, як довічна пляма в паспорті; в Галичині говорили правильніше: не сидів; можна‑би це саме висловити словами: засудженим, звинуваченим не був, не суджений, коли йдеться просто про факт розгляду позову) – всі чотири приклади – з кінострічки "Невидимі злодії", ICTV, 1го березня 2001го року. Декілька місяців раніше те саме безглуздя чулося в перекладі кінофільму "Війна з реальністю" (ICTV, 16го грудня 2000го року). Чомусь жоден цензор правопису і лексики не звернув перекладачам уваги. Чи немає вже потреби в такій посаді на українському телебаченні? Як Ви кажете, панство Надзірна (чи хай там "Національна") Рада?[11]

66) Навіть з найкращих перекладів видко, що перекладач, диктор, або озвучувач: а) або не є Українцем; б) або є базарним простюхом; в) або обертається в ро´сийськомовному середовищі базарно-"інтеліґентних" гендлярсько-"митецьких" простюхів.

67) Наступний приклад повної наркотичної залежности від вульгарно-меркантильного штампу "ско­ль­ко сто´ит?" повністю підтверджує зроблений висновок. Телесеріал "Ціна багатства" 22го квіт­ня 2001го року, ICTV: "літаки сто´ять купу грошей." Такої помилки в українському дубляжі може допуститися лише та людина, яка на щодень слова´ "сколько сто´ит?" вживає частіше, аніж "Отче наш…"

68) А ось неприкрите знущання з глядача-Українця в реклямі одного такого-собі часопису: на позиралі оглядаємо купу бананів, а хамський голос вторить – "Мой! мой!…мой!…наш… журнал від корки до корки!". По-перше, в українській мові кажуть "від дошки до дошки"; по-друге, якщо Кацапові припекло малювати банани на позиралі, то текст українською мовою зовсім не є на своєму місці (банан дійсно має шкірку (корку), але часопис нічим схожим на корку не наділений); по-третє, яка оголоска, такий, видко, і сам журнал. Чи мусить страждати український глядач від некомпетентности та лінивства кацапських анальфабетів? Часом стаємо свідками кумедних мовних "конфліктів" як от у наступній сцені. Репортер укр. радіо: "препарати допомагають упредити хворобу". Лікар, з яким провадять бесіду, відчуває фальш, і у своїй відповіді вживає слова: "випереджувати хворобу". Я‑ж звик до виразу "попереджати хворобу". Хто з нас "правильний"? В усякому разі не репортер – "честь і совість" українського радіомовлення. I "професіоналізм", додамо. Один казус трапився зі мною під час споглядання телевізійної стрічки "Дитя на ймення Iсус". Там є слова, які моє хлопське вухо сприйняло як "загорівся (зайнявся) верх". Я довго глипав на позирало, тер очі, та жодного палаючого верху (даху хатини) не узрів. Аж згодом показали… палаючу корабельню. Якось моє вухо не налаштоване миттєво сприймати фрази на зразок "загорівся верф": поки чоловіка шляк трафляє від "загорівся", то вже і сло´ва "верф" не дочує, тим паче, що й рід іменника не відповідний. Прикро робиться, що не на українське вухо налаштоване "українське" телебачення. Подібно, як співали Французи, почавши від 1871го року, – "держава дбала не про нас…"

69) Зрештою, слово загорітися вже давно витіснило з мови нашої "інтеліґенції" правильне зайнятись. Словосполучення на кшталт "загорілася хата" ("Експрес", 26го квітня 2001го року, сторінка 8) стали штампом для галицьких патріотичних газетярів.

70) Ще один подібний слуховий казус трапивсь зо мною о годині 1230 дня 13го квітня 2001го року. Українське радіо перераховувало відомих осіб, котрі цього дня народилися. Серед цих імен мені учулися: "французька королева і Катерина Медічі". Оскільки я добре знав, що Caterina de Medici вже й сама була за королем Франції, дав‑єм ся диву, про котру іще другу королеву йшлося. По глибокій надумі дійшов‑єм внеску, що проклятий Кацап написав для диктора-молодички від "Новин" по-кацапському: Екатерина, а глухому Русинови учулося "і Катерина". Що українські "Новини" складаються в ориґіналі ро´сийською мовою – тому свідчень багато (ще гляди на сторінці 23).

71) Наступні приклади свідчать, як все-таки важко не-Українцям переходити на україномовне провадження висилань ("Проти ночі", 2го вересня Дев'ятого Року "Незалежности"): "не про них річ" (не про них мова) – в цю‑ж мить (і за те спасибі!) ведун сам себе виправляє – але чомусь на зовсім иньший лад – "не про те йдеться", себто "не в тому річ"; а далі поправити вже немає кому: працювали до кривавих пузирів (пухирів); тим не менше (попри це, мимо цього) – цією спільною ро´сийсько-українською ідіомою зловживають ВСІ, виказуючи безстидство власної обмежености; пресловутий (горезвісний, славнозвісний); стіліст (у титрах) – до наступного виходу в етер уже виправили, але чи трапилась‑би УКРАЇНЦЕВІ така неприродня і, для Українця, НІЧИМ НЕ ЗУМОВЛЕНА орфоґрафічна помилка? Це саме висилання 31го вересня: день похорон (похорону); одна з версій звинувачує батька жениха (нареченого) принцеси Діани; 5го жовтня: гість привгадав колискову (просто угадав; укр. вгадав уже навантажене змістовим відтінком передбачення – на відміну від синонімів упізнати, розгадати, відгадати, збагнути, розпізнати, здогадатись); 13го грудня: вскрити закон про реформу суду (розкрити). Дуже добре, що Володимир Оселедчик на очах у глядача вивчає українську мову. Було‑б ще краще, коли‑б хтось иньший на його місці дивував і повчав слухача власним прикладом ВІЛЬНОГО та ПРОФЕСІЙНОГО володіння усією глибиною словникового запасу НАШОЇ з вами мови. Бо часами закрадається підла думка, що п. Оселедчик не так себе поправляє, як ро´сийську мову пропаґує: дивіться, мовляв, як легко по-ро´сийськи можна складні думки висловлювати, а от з українською мовою клопіт: що не крок, наштовхуєшся на труднощі, самою природою в цю "мову" закладені.

72) і) Нехтується багатством і глибиною образности української мови, а рівно‑ж – власне українськими ідіомами, – що є простою дорогою до відмирання самої мови: заливна осетрина (холодець з осе´тером (гляди сл. Грінченка), на свята у нас іще подавали драглі зі свинини або студе´нець з півня) – з висилання львівської (!) студії; костюм повинен сидіти (одяг не сидить, а лежить на людині: це вже такі відмінності мов української та ро´сийської, котрих Інтеру збагнути не дано) – радіоновини, 29го листопада 2000го року; перша і найкраща розмовна (краще – говірка) радіостанція (дослівний переклад з talk station?) – радіо Ера-FM, вересень 2004го року; не треба його так балувати (розпещувати, від пестити) – "Омен III", 1+1, 24го листопада 2000го року; побавте себе смачненьким (догодіть собі, попестіть себе) – звабисько-наліпка на вікнах маршруток; ти не забилася? (не вдарилася?); лісопильня (тартак: пилкою ріжуть, а не пиляють, і ріжуть таки дерево, а не ліс); каменеобробний завод (камінна, каменна фабрика) – Львів, вулиця Стрийська; сищики Пінкертона (слідці) – всі три приклади з фільму "Bag Girls", назва якого так званою "українською" мовою чомусь звучить "Стерви" (канал 1+1, 14го ли­с­то­па­да 2001го року). Юрій Макаров так і вимовляє – стерви, хоча міг‑би і зауважити, що українським відповідником чисто ро´сийського стерви служить непорівнянно мальовничіше та соковитіше слово лярви. На жаль, змовчав Юрій Макаров…

73) Ще приклад: "пародонтоз починається з незначної кро­во­то­чи­во­с­ті ясен" (звабничка до зубної пасти Lacalut). Словник дійсно не пропонує тут жодного вибору. Але‑ж є іще свідомість та бажання висловитися альтернативно. Заглянемо до словника Грінченка. Виявляється, кровоточити має властиву українську форму: крівавити. Відповідно, в

7 8 9 10 11 12 13

Інші твори цього автора:

Дивіться також: