Бабусина пісенька
Твій дім,—
Наче тепле гніздечко
На гілці:
У ньому тривожно
І радісно жить...
Твій дім,—
Наче тепле гніздечко
На гілці:
У ньому тривожно
І радісно жить...
По калюжах скік та скок —
скаче дощик, як горох...
Все життя крокують з нами
різні наші імена:
для бабусі я — онук,
а для тата я — синок,
для сестрички — братик.
Як цього не знати?!..
У траві стрибає коник.
— Ні, не коник, а сюрконик,
бо стрибає, не біжить,
не ірже він, а сюрчить.
Правлять ним не віжки,
а тоненькі ніжки!..
Є у мене таємниця —
розказати не терпиться,
аж свербить мені язик —
до секретів він не звик.
Ну куди мені податись,
де з секретом заховатись?..
Побачила вчора й злякалася трішки:
На спині — хатина, під стріхою — ріжки.
Ті ріжки ворушаться, наче антени,
І вказують шлях із хатини до мене!
— Хто ж мешкає в ній — риба, птиця чи звір?!..
Лугом, гаєм, низом
йде мала Комизя.
Слідом за Комизею —
Непослух із Капризою...