Бузько Дмитро

Повні тексти творів

Етап

Дмитро Бузько
ЕТАП
_______________
(спогад)
дзвякнув останній засув, у кам'яній тиші коридору розтанула луна дозорчих кроків, — скінчилася вечірня перевірка, і тоді гомін, бджолиний гомін, — він ніби досі чекав-чатував десь за горою, а тепер прийшов, і тюрма — ніби вулик. звісно, не бджоли, а люди, — сотні, понад тисячу в'язнів. і в кожного з них тепер була всередині миротворча ласкава тиша, як на пасіці, коли ото м'які соняшні плями захід-сонця, бо — день минув!..
день минув, ще один день.....

Читати повністю →

Кришталевий край

Дмитро БУЗЬКО
КРИШТАЛЕВИЙ КРАЙ
Науково-фантастичний роман
ПЕРЕМОГА
Фріц Грубер розігнув стомлену спину й випростався. Кров відхлинула од перевтомленої голови. В очах зарясніли цифри та формули, від яких тільки що одірвався молодий учений.
Він одчинив вікно й сперся на лутку, жадібно вдихаючи повітря осіннього світанку. Його легені жваво запрацювали, похапливо поновлюючи перегорілу кров. По всьому тілу розливалася втома, вимагаючи сну-відпочинку.
Тільки голова ще горіла...

Читати повністю →

Льоля

Випало так, що всі четверо в "купе" (в лапках, бо не в м'якому, а в жорсткому вагоні) були свої.
Льоля — відповідальна службовка (з її слів). Вона, певне, тільки перенесла тяжку хворобу, про що виразно говорили її великі стомлені очі; жовта, як пергамент, шкіра щільно обтягнула її вилиці й старечо запала на щоках. Якби не це, бігме, вона була б привабливою жінкою: виборно збудована, струнка, з гарними рисами обличчя... На голові в неї був капор, який носять жінки після тифу...

Читати повністю →

Оповідання про Софочку й Джима

О, Харків – курна столиця-полустанок. Особливо так у серпні о 4-й дня на вулиці Лібкнехта. Це ж і видовисько… Якщо настав би апокаліптичний кінець світу й засурмила б сурма легендарного архангела, то мерці, вставши з трун, пішли б, певно, отаким самісіньким походом, як отой на вулиці Лібкнехта о 4-й дня в серпні чи в липні – все одно коли, аби спека й засуха, і цей химерний потік людей, що допіру видерлись із столичних канцелярій.
Це ж і видовисько!..

Читати повністю →

Старим Дніпром в останній раз

Дмитро Бузько
Ґео Шкурупій
СТАРИМ ДНІПРОМ В ОСТАННІЙ РАЗ
______________________________
В ОСЕРЕДКУ ВАНДЕЇ (контрреволюція)
Вдалені, у вечірній імлі, сумирно забовваніли Трипільські гори...
Пароплав біг поковзь блискучим темним лаком річки...

Читати повністю →

Ціною крови

Сьогодні Хмара був хмурий. Мало сказати — хмурий. Йому аж нудило від цього паскудного життя.
Он Химко вже голову на руки поклав. Зараз як хропне! Бо вже носом тихесенько й ніжно свистить. Ще б пак, — з ранку до півдня на вокзалі вагони вантажив.
— Д'ех, життя наше пролетстудентське!
Хмарі аж слина покотилася, так схотілося з прикрости плюнути.
Він не обідав сьогодні. Вчора теж. Ну, і позавчора. Та й взагалі, пальців не вистачить порахувати дні, що минули від його останнього обіду...

Читати повністю →
Дивіться також
загрузка...