Скуба Микола

Балада про корабельного юнгу

Дорога —
море.
За морем – мета.
Навколо вода і вода
і вода...

Знову стан, сміх і знову промені,
А по-весняному гармошка знов —
Налила весни вина у кров мені
і жаги у кров...

У хаті – хур-ру-хур…
У хаті пряло аж три.
Прялі співають журно,
Діло ж у них – горить...

– "Віє вітер, віє вітер,
кучугури наміта!
Хай на мене бог сердитий —
не боюсь я
ні чорта!..

(уривок)

П'ять аж нас…
І голі, й босі,
Та ще батько й мати…
Ще ізмалку довелося
Нам про найми знати...

Кожний початок
ще не початок то
і кожний кінець
кінець ще не зовсім
коли не заповнено
і не стверджено печаткою
простої..