Левицький Модест

Повні тексти творів

"Ніобея"

"НІОБЕЯ"1
Бувальщина
До брудного жидівського заїзду в маленькому місті на Волині під'їхала на чотирьох підводах трупа артистів. Тут вони мали дати дві вистави, а коли пощастило б, то й третю, а потім їхати далі, у друге містечко, звідтіль у третє — і так далі, без краю. Звичайно, як мандрівна провінціальна "рус-ско-малорусская" трупа.
Було це пізньої осені перед Пилипом 2...

Читати повністю →

Куди соколи літають, туди ворон не пускають

Різдвяними святками зійшлися парубки й дівчата на досвітки до Крамарихи-вдови. Співали прядучи дівчата, парубки лузали насіння, жартували з дівчатами та кепкували з гунявого, придуркуватого Федя.
Федь украв був у матері шмат сала, щоб почастувати компанію на досвітках, та й загубив його, йдучи до Крамарихи. Власне, не загубив, а витяг йому те сало з кишені Онисько та й віддав, начебто від себе, хазяйці. А Федя допитували, де і як він міг загубити сало. Регіт стояв у хаті за кожним словом Федя...

Читати повністю →

Перша льгота

Край села біля греблі одиноко стояла убога хатина. Певна річ, що нужда та злидні давно вже голубили ту хатину. Стара стріха поросла зеленим мохом і в одному кутку, над коморою, вже запалася; димар над стріхою стирчав кількома чорними, осмаленими віхтями. З двох невеличких віконець одно було залатане замість вибитих шибок дошкою і, мов сліпе око, виглядало більмом. Хата покривилась одним боком, що почав уже вростати в землю...

Читати повністю →

Тяжка дорога

У селянина Івана Шпака сталося лихо превелике: його старшого сина Микиту привалила деревина, як рубали нони осику на леваді; не вбила на смерть, а дуже тяжко привалила, аж кров йому горлом пішла.
Микита і завжди був кволий, слабосильний, особливо з тої пори, як цілу зиму переболів на кольку; перевівся з того часу парубок нінащо, навіть у москалі його не взяли, видали білий білет, бо, казали, легені в нього гниють...

Читати повністю →

Щастя Пейсаха Лейдермана

Оповідання лікаря
Музика Пейсах Лейдерман їхав в Ігнатівку грати на весіллі, й несподівано стряслася над ним страшна пригода. Але попереду треба розказати, хто такий він був.
Старий Пейсах був відомий на всю округу.
Він грав на скрипці. Мало було таких жидівських весіль, де не постарались би залучити його. Хто його знає, скільки літ він уже грав — він і сам того добре не пам'ятав...

Читати повністю →
Дивіться також
загрузка...