Гай мовчить, в снігу зимовий ранок...
Гай мовчить, в снігу зимовий ранок,
Я під´їхав тихо на коні, —
Вийшла ти на мармуровий ґанок,
Усміхнулась радісно мені...
Дараган Юрій
Повні тексти творів
Дажбог лякає білі коні...
Дажбог лякає білі коні,
Бучний табун зими,
З його рожевої долоні
Вогонь проміння барвно гонить
На вогке тло землі...
Де зазирають в прірву скелі...
Де зазирають в прірву скелі,
Де, як поема, барвний світ,
Над сном маленької оселі –
Мов стрічка, синій оксамит...
Дніпро, пунсовий захід, кручі...
Дніпро, пунсовий захід, кручі,
Липневий супокій…
Чомусь ввижається Веспуччі,
Смагляві моряки.
Чомусь — зухвале та величне.
Немає перепон...
Прозорість
Знову під мереживо розквітлого ясмину,
Крізь ажуровість запашних кущів
Веселий молодик серпом блищить,
Веселий молодик зійшов на зміну.
Ясмину мрії линуть до небес,
Тона води, зелені та блакитні,
Ви пам'таєте колись у квітні?..
Співає юний січовик...
Співає юний січовик.
Нічного степу вільний пташе,
Сам знаєш, пишне щастя наше
На вістрії шабель та пік.
Ой, сонях виб'ють до ноги.....
Сьогодні за тонким парканом без розцвітає...
Сьогодні за тонким парканом без розцвітає...
І молоді кущі прозоро-чисті,
І вітер лагідний свій повів чистий
В ранкові пахощі вплітає...
Сьогодні за тонким парканом без розцвітає...
Сьогодні диво-сніг паде із пелюстків рожевих.....
Ти снивсь колись прапращуру мойому...
Ти снивсь колись прапращуру мойому...
Перлина сліз, чи стріли, чи вино,—
Та напував ти печеніга злого
В своїх степах таким вином давно...
Що ж, ти містиш і радощі, і болі,
І на шляху твойому квітне мак...
То я та вітер в дикім полі...
То я та вітер в дикім полі,
Отруйні стріли, сагайдак,—
Таким міцним солодким болем
Наповнить їх смертельний знак!
Кому, однаково, цілунки,
Удари, рани і вино!....
Як луна загубленого раю...
Як луна загубленого раю —
На дзвіниці відгукнувся дзвін,
І зірвалась біла-біла зграя,
Зграя білих-білих голубів...
Дивіться також