Три лини для Марії
Уранці Марія виходить чистити рибу. Кладе її, масну і сонну, на дерев'яний стіл із ніжками навхрест, міцно-міцно обхоплює пальцями ножа. Луска розбризкується вгору й убік, прилипає до зморшкуватих Маріїних щік, долітає аж до стовбура яблуні, летить далі, за собачу буду, за хвіртку, за альтанку біля соснового лісу, така дрібна, як іскри. Світанок пахне рибою на всі висілки. Небо таке, як на дощ. Марія слухає небо грудьми...
Читати повністю →