Данилов-Абросiмов Давид

Повні тексти творів

Більшовик Артем. Він же бандит "Хлястик"?

Представлена публіцистика написана більше чим 20 років тому.
За цей час було змінено назви вулиць і міст, але брудна справа Артема продовжує приносити велике зло народу України.
Московський кремль обкладений трупами не в надії на потойбічні сили, а заради користі від земної брехні і пропаганди.
Необхідно перевидання опису злочинів і викриття культу Артема.
До червоної революції — Єпархіальна, тепер імені Артема — одна з центральних вулиць величного Харкова.
Чиє ім'я во славі?..

Читати повністю →

Імпульс до світогляду

Отець Небесний удвох з дияволом над настілкою, розставляють фішки манежів шапіто по величезному полю.
Розпарене сонечко повзе на захід. Розігріте листя дерев тримає тепловий удар. Роки нумерують літопис...2004...2005.
Харківський літ-музей — мегаліт, дольмен, святилище. Через дорогу люксовий Бар, поруч наливайка — розкриті навстіж двері старої кондитерської. Популярні світські заклади мають однаково богемну, спільну клієнтуру.
Заходжу до Бару. Розкіш прохолоди. Сідаю...

Читати повністю →

Концепти

КОНЦЕПТИ — ІІІ


Оповідання в одну строку (2014-2018)
* * *
Настане блаґополуччя, коли громадянство і патріотизм стануть синонімами.
* * *
Інтелекту — атлетичний фундамент...

Читати повністю →

Коста

Пам'яті очевидців незліченних війн.
КОСТА. ЄМОЦІЇ. ДІЇ
— На добраніч люба донько. Хай тобі насняться добрі сни, — у батька на душі смуток, передчуття рокового повороту. За щільністю вікон собачий холод лащиться до зими.
Господар пройшов стемнілими кімнатами. Бархат заспокійливої тиші. Тепло чорно-білих фото. У старому домі привиди пам'яті завжди поруч: дитинство, юність… Мрії, прагнення, помилки. Можна дякувати провидінню, тільки чув о лихоліттях...

Читати повністю →

Особливе царство

Витончена статуя Скрипаля, що в центрі Харкова прикрашає дах старовинного будинку навпроти універмагу "Дитячий світ", — пам'ятник довговолосим підліткам. Юнацтво впевнене у своїй талановитості, безсмертності, компетентності, безкарності, непогрішності й неординарності. Юність — особливе царство. Підлітки прагнуть до гри з вогнем, до чуттєвих насолод, фінансових завоювань, жадають звершень…


Будова нового дому порушила тишу вулиці Костомарова...

Читати повністю →

Призовники в капусті

Світова літературна критика — дихає на ладан при здоровому тілі. Самокритика вільних ЗМІ не вижила у родах. Акули пера не запускають зуби у невдалі газетні опуси побратимів. Журналісти не бичують сірих літераторів, бо бачать себе письменниками. Міцна влада бюджетних систем і корпоративної етики. Незалежність письменника — це не чарівний грант.
Хай процвітають самі сміливі й доброчесні ЗМІ, найталановитіші літератори.
Перемога у війні над РФ потребує нашої максимальної відданості Україні...

Читати повністю →

Рок і Метал

— Гол! — столітній череп невідомого героя, кружляючи і вигризаючи землю збереженими у могилі зубами, прокотився проміж двома запиленими шкільними портфелями. Незвичайний кістяний м'яч, але не для справжніх зірок спорту.
Юний воротар відійшов занадто далеко від імпровізованих воріт і лише втомлено махнув рукою.
— Пропустили! Як ми вас! — насолоджувався правою перемогою нападник Сед. Гарний, чорнявий і добродушний хлопчик з ледь помітною схильністю до повноти.
— Хлопці!..

Читати повністю →

Сильніше за Рим

Почалося з паломників. Двадцять разів на день мене запитували характерною російською говіркою: "Как пройти?.." Центр Харкова заполонили незліченні туристи: непоказна, миршава молодь, бідно одягнені баби й діди критичного віку. Росіяни, не знаючи як користуватися турнікетами, створювали пробки біля входів до станцій метро. Гіпертрофічно зросли черги у крамницях, непрохані гості скуповували смачні українські продукти. Стало зрозуміло: заїжджає масовка для участі у мітингу на площі Свободи...

Читати повністю →

Талант військового

— Ви м'ясо! Для мене, ви всі — просто м'ясо! — звертається до нас інструктор. Фахівець, пройшов АТО й Авдіївку. У нас він гість на час і знов на фронт.
— Слухайте уважно, допоможе вижити.
Гілки дерев у пом'ятому пікселі. Безпорадне літо співчуває людському горю, нервово латає хмаринками стару вишиванку неба. Початок великої війни. На розкиданих сухих дровах сидять солдати. Вони вірять у свій єдиний шанс й ловлять кожне слово.


— Поранення у живіт — безболісно. Мов харакірі. Радійте...

Читати повністю →
Дивіться також