Дівчина з кав'ярні
прощаючись – можливо назавжди
напевно назавжди –
старі коханців чужому місті забрели сюди
два столики під липами стояли
вони собі сиділи і мовчали
і дівчина їм каву принесла..
прощаючись – можливо назавжди
напевно назавжди –
старі коханців чужому місті забрели сюди
два столики під липами стояли
вони собі сиділи і мовчали
і дівчина їм каву принесла..
З листопадних небес, із нічної пітьми Скорпіона
Йшли останні трамваї, коли ми з тобою ішли.
Примерзала на заході висохла піна червона,
І бездомні пустелі далеко вгорі пролягли...
Я помру в Парижі в четвер увечері...
Читати повністю →Русалочка плаче вночі під мостами Дніпра –
вже й літо минає.
Минула любов, сигарета в руці догора –
і не догорає...
Забагато мистецтва у цьому нікчемному світі.
Забагато рим у тиші, що крає серце.
Забагато червоного – пристрасть, вона не така.
Принаймні, остання пристрасть.
Ні, це не кров, що римується завжди з любов'ю.
І не вогонь, що руйнує мости за собою...