Анатолій Денисович Косматенко народився 3 жовтня 1921 р. в с. Времівці на Донеччині.
Після середньої школи з 1939 —го по 1947 рік, включаючи період Великої Вітчизняної війни, був на військовій службі. 1953 р. закінчив Київський університет. Працював у "Літературній Україні", видавництві "Радянський письменник", журналі "Дніпро". Друкувався з 1947 р. Найбільших успіхів досяг поет у жанрі байки; першу книжку А. Косматенка ("Байки" — 1953 р.) помітив Остап Вишня і відгукнувся на неї теплою, специфічно "вишнівською" рецензією "Молодий байкар". На прицілі в байкаря — хапуги, злодійкуваті ділки, ледарі, окозамилювачі, різні пройдисвіти тощо. Свій сатиричний суд поет чинить за моральним кодексом народу —трудівника.
Помер 6 квітня 1975 р.
Вийшли збірки: "Нові байки", "Кручені паничі" (1956), "Слово" (1959), "Яка ж мораль?", "Сміх і гнів" (1965), "Запорожець і Чорт" (1969), "Скіфська сережка" (1972), "Їжак, Троянда й Соловей" (1974), "Жагуче кохання" (1977), "Сатира. Гумор. Лірика" (1981).