Народилася 3 вересня 1951 року в с. Маньківці Бершадського району на Вінниччині.
Навчалась у Балтському педучилищі та Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Поет, публіцист, педагог, громадська діячка. Член Національної спілки письменників України з 1988 р.
Автор десяти поетичних книжок. Записала від своєї матері Галини Аксентіївни Чечельницької й видала "Маньківське весілля" — древній весільний обряд на Поділлі. У співавторстві з М. П. Кононенком створила посібник з українознавства "Слово".
Входила до першого правління Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка (1988 — 1991); була серед тих, хто відроджував в Україні Союз українок. Лауреат літературних премій імені Євгена Маланюка (1993), Михайла Коцюбинського (1999) та "Благовіст" (2000).
Автор поетичних книжок: "Акценти", "День сповіді", "Обереги надії", "Ритуальний танець волі", "Горить свіча у чорних водах", "Молоде сонце", "Всупереч", "Всього-на-всього життя", "Хліби жертовні", "Це місто — наче Господа рука", "Німбом золотим", "Голос криці", "Поезії"; для дітей "Хрущикова наука", "Абетка", "Чарівні шовковиці", "Веселі віршики", "Ходить червень-чародій", "Ластівчин привіт", "На веселій вулиці".