Вайнерман Ханан Абрамович

Біографія

  • Вайнерман Ханан Абрамович

Вайнерман Ханан Абрамович народився 2 грудня 1902 р. у м. Лугин на Житомирщині в сім'ї шевця. Після закінчення містечкової школи пішов у підручні маляра і через кілька років сам став маляром-декоратором у районному театрі. З Лугина Вайнерман переїхав до Одеси в 1930 р. і поступив на робітфак, після закінчення якого був зарахований студентом Одеського педінституту. В цю пору почав співробітничати в місцевих газетах, в кінці тридцятих років він був спецкором центральних єврейських газет.

Ще навчаючись у педінституті, Вайнерман почав писати єврейською мовою вірші, нариси, оповідання. У 1930 р. вийшла друком його перша збірка поезій "Відродження". Затим були опубліковані книжки казок для дітей "Фішка", збірки віршів "За хліб", "До праці" (1932), "Бригада малят" (1933), "Золоті вітри" (1936), "В життя закоханий" (1940).

Вайнерман — член Спілки письменників СРСР із дня її створення (1934).

Під час Великої Вітчизняної війни працював на радіо, оскільки був знятий з військового обліку. Після перемоги працював у редакціях деяких єврейських газет у Москві та Біробіджані.

28 березня 1950 р. X. Вайнерман був заарештований в Одесі. Його звинуватили в модних для того часу "гріхах" єврейської інтелігенції: "націоналістична діяльність, антирадянська агітація, шпигунство на користь однієї з капіталістичних держав" і т. п. Слідство тривало майже сім місяців. Розправу над невинним письменником завершила Особлива нарада при МДБ СРСР, яка винесла вирок: 15 років ув'язнення в виправно-трудових таборах особливого режиму.

Покарання Вайнерман відбував у спецтаборі № 2 неподалік Норильська.

Лише через два роки після смерті Сталіна (квітень 1955 р.) його судово-слідча справа була переглянута. За недоведеністю злочину Вайнермана разом із письменниками Лур'є, Друкером, Губерманом було реабілітовано й звільнено з-під варти.

Опинившись на волі, Вайнерман створив кілька книжок, які були перекладені українською і російською мовами. Це збірки поезій "Від щирого серця" (1958), "Весенний говор" (1962), "Люблю і вірю" (1962), "Свет и тень" (1966), "Щедра осінь" (1970).

Помер 26 лютого 1979 р.