Народилася на початку 1900-х рр. Жила у Харкові, мала музичну освіту. Поезії друкувала з 1928 р. в "Селянка України", "Плуг", "Культура і Побут", "Література і Побут". Перекладала з італійської, окремо вийшли її переклади Ади Негрі.
У фонді О. Білецького в інституті літератури зберігаються переклади творів Д'Аннунціо, Л. Аріосто ("Орландо несамовитий"), А. де Ламартіна, Дж. Леопарді, Т. Тассо ("Визволений Єрусалим"). Перед війною переклала М. Лермонтова "Кавказ" і "До портрета", які опублікувала "ЛУ" в № 78 за 1964 рік.
Про неї Юрій Смолич згадав таке: "Як на мене, була талановита поетеса. Особливо ж відзначалася як поетична перекладачка з італійської – італійську мову знала бездоганно й, сказати б, творчо. На еротичному ґрунті збожеволіла й потрапила до Сабурової дачі, тобто психіатричної лікарні в Харкові, що на її базі діяла Психоневрологічна академія, керував нею академік Юдін… І він казав мені, що і в лікарні Хмарка пише талановиті вірші. Але всяку одежу з себе зриває і бігає по садку при лікарні голою, шукаючи статевого партнера. Коли стався в Німеччині фашистський путч, розмалювала собі все тіло (хімічним олівцем) фашистською свастикою.
А втім, поводилась не агресивно, і з часом її з лікарні випустили. Вона поїхала до Москви, пішла в японське посольство і заявила, що вона відома поетеса, але не має де жити і її не хочуть прописувати. Дивна річ, але за день чи два її прописали і дали їй квартиру. Де вона потім поділася, не знаю".
На початку війни була звинувачена в шпіонажі і репресована.
Джерело: Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с. ISBN 978-966-03-7531-4