Дорж Бату (англ. Dorje Batuu), справжнє ім'я Андрій Васильєв (рос. Андрей Васильев) — журналіст, український письменник бурятського походження. З 2011 року живе та працює в США.
Станом на 2022 рік видав п'ять романів, які стали бестселерами в Україні: Франческа. Повелителька траєкторій (2018), Франческа. Володарка офіцерського жетона (2019), Моцарт 2.0 (2020), Таємниця старого Лами (2021), Коко 2.0 (2022).
Народився 21 грудня 1977 року в Росії в місті Улан-Уде, у родині музикантів. Батько — В'ячеслав Васильєв, художній керівник Бурятського театру опери та балету, згодом виконувач обов'язків Міністра культури Бурятії. Дідусь по матері — Жигжит Батуєв (Бату) — один із засновників бурят-монгольської класичної музики.
У 1998 році закінчив Бурятський державний університет за спеціальністю історик-сходознавець, спеціаліст з історії Китаю.
Після отримання вищої освіти став журналістом і працював телеведучим на телеканалі Бурятія (Улан-Уде, 1996—1998), на телеканалі Росія-1 (Москва, 1998—2001) та телеканалі BИD (Москва, 2001—2002).
У 2002 році переїхав до України, де вивчив українську мову і продовжив працювати в журналістиці. Зокрема працював журналістом-кореспондентом та керівником бюро у західній Україні на телеканалі Інтер (Львів, 2002—2005), журналістом на телеканалах Тоніс (Київ, 2005—2006) та 1+1 (Київ, 2005—2006). У 2004—2005 роках працював продюсером новин британського каналу Sky News.
Наприкінці 2011 року перебрався до США, де працював у російській службі державного телеканалу Голос Америки (Вашингтон, 2011—2013), поєднуючи цю роботу з позицією закордонного журналіста при Медіакорпусі ООН новинної служби ТСН українського телеканалу 1+1 (Нью-Йорк, 2011—2013).
На початку 2012 року "Голос Америки" опублікував його інтерв'ю з Олексієм Навальним, яке виявилося підробним.
В інтерв'ю Васильєв повідомляв, що 2013 року вирішив покласти край професії журналіста й почав працювати у лабораторії на підприємстві, де виробляли та випробовували обладнання для космічних апаратів; спочатку лаборантом, а пізніше — інспектором готової продукції. Через два з половиною роки перебрався до Коннектикуту, після чого начебто почав працювати в НАСА оператором корекції траєкторій космічних апаратів.
2018 року у видавництві "ВСЛ" вийшов роман Бату "Франческа. Повелителька траєкторій" про працівницю NASA Франческу, з якою трапляються пригоди навіть на найвідповідальнішій роботі у NASA. Книга відразу стала українським бестселером і видавці неодноразово додруковували тираж через надзвичайний попит читачів. 2019 року опубліковане продовження — "Франческа. Володарка офіцерського жетона".
У травні 2020 року Бату опублікував роман "Моцарт 2.0", події якого розгортаються в альтернативній реальності, де Моцарт живе у сучасному Нью-Йорку. Роман включає інтерактивну складову: окрім текстової частини, у романі є численні QR-коди, що ведуть до відеороликів з музикою справжнього Моцарта та краєвидами Нью-Йорка з місць, де жив Моцарт за сюжетом роману, та коментарями автора. Впродовж всього кількох місяців роман став бестселером.
У березні 2021 року опубліковано роман "Таємниця старого Лами", події якого частково засновані на юнацьких автобіографічних спогадах Бату.
Роман "Коко 2.0" видано друком у липні 2022. Це продовження книги "Моцарт 2.0". Головна героїня Коко Шанель, як і Моцарт, перенеслася крізь час та простір і потрапила в Нью-Йорк ХХІ століття. Історичні факти, ілюстрації Юлії Самелюк та QR-коди доповнюють книжку.
У грудні 2022 року український журналіст Віктор Трегубов заявив, що Дорж Бату ніколи не працював у НАСА. Бату відповів, що ніколи не був держслужбовцем США, а працював на умовах контракту на приватні компанії, які виконують замовлення державних органів, і не розголошують інформацію про своїх штатних працівників.
Наприкінці 2022 року, після того, як Бату не надав підтверджень про роботу в НАСА, Видавництво Старого Лева оголосило про припинення подальшої співпраці з письменником.