У гуморесці Остап Вишня іронізує над своїм статусом письменника: "Письменник не так живе й не так росте, як проста собi людина. Що проста людина? Живе собi, поживе собi, помре собi. А письменник – нi. Про письменника подай, обов'язково подай: що впливало на його свiтогляд, що його оточувало, що його органiзовувало ще тодi, коли вiн лежав у матерi на руках i плямкав губами, зовсiм не думаючи про те, що колись доведеться писати свою автобiографiю". І смішно пояснює, що "головну роль у формацiї майбутнього письменника вiдiграє взагалi природа – картопля, коноплi, бур'яни". Письменницьку діяльність автор називає "легкою роботою". Глибокий натяк на масовість у літературі, відсутність у багатьох письменників таланту й освіченості звучить у рядках: "А бути сучасним письменником – значно легше. Нічого собі не читаєш, тільки пишеш. І всі задоволені".
Якою бачить Остап Вишня працю письменника? Чи погоджуєтеся ви з таким трактуванням?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Моя автобіографія"
- Кого зі своїх письменників-сучасників згадує Остап Вишня у цьому автобіографічному творі?
- Чому розповідь у творі ведеться від імені оповідача, котрий тільки асоціюється з автором – Остапом Вишнею?
- Як вчив у школі старий Іван Максимович? Чому оповідач усе-таки йому дуже вдячний?
- Доведіть, що ця гумореска має текст і підтекст.
- У чому полягає оригінальність назви твору Остапа Вишні "Моя автобіографія"?