Солдат – молодий радянський розвідник, його імені не вказано, про нього майже нічого невідомо. У творі вказано, що в нього були рани з брудними й закривавленими бинтами, які зняла Тереза і зробила перев'язку. Автор акцентує увагу на внутрішньому світі і переживаннях солдата. Він мужня і витривала людина, яку підкорила жіноча врода. Перше кохання виявляє його тонку і поетичну натуру. Навіть після загибелі дівчини він не забуває її, в своїй уяві веде з нею розмови, уявляє, що вони назавжди разом.
Тереза – словацька дівчина. У новелі немає її портретної характеристики, але згадано яскраві деталі зовнішності: розпущені коси, білі стрункі ноги, білі й тонкі руки. Тереза "була в білій сукні, і на рукаві чорніла пов'язка". дівчина була дуже чуйна, співчутлива й добра, а водночас смілива та рішуча. І солдат, і Тереза швидко закохуються одне в одного, віддаються цьому почуттю. Коли Терезу забирають, а згодом катують поліціянти, підозрюючи в допомозі партизанам, вона поводиться надзвичайно сміливо, саможертовно, не плаче й думає не про себе, а про здоров'я своєї матері та про розвідника, якого покохала.