Мартин Боруля використовує у своїй мові полонізми й росіянизми – "жеч", "уродзоний", "стокроць дяблів", "папінька", "мамінька", бо щиро вважає, що таким чином наближається до польської шляхти та російського дворянства. Але це викликає сміх глядача, який розуміє всю марність затії Борулі. Інші персонажі (Степан, Націєвський, Трандалєв) теж використовують росіянізми, щоб показати себе більш освіченими, мудрішими, ніж звичайні селяни, та така мова лише підкреслює те, що вони малограмотні чиновники.
З якою метою І. Карпенко-Карий увів у мову персонажів полонізми й росіянизми?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Мартин Боруля"
- Які родинні обставини драматурга визначили задум "Мартина Борулі"?
- Проаналізуйте образ Марисі. Складіть цитатну характеристику.
- Яким змальовано Мартина Борулю на початку твору, а яким він постає перед читачем у кінці п'єси?
- Чи можна розв'язку драми вважати щасливою?
- Яку тему обрав драматург для п'єси "Мартин Боруля"? Який аспект цієї теми автор висвітлив?