У вірші ліричний герой веде неспішний монолог із рідною ненею-Україною. Він – не колективне "ми", як у попередників В. Симоненка, а наповнене плоттю і кров'ю конкретне "я". Через використання літоти автор відтворює свій нерозривний зв'язок із Вітчизною. Він знає героїчну історію "революцій, бунтів і повстань" свого народу, шанує його вільнолюбний дух. У фіналі твору звучить передбачення ранньої загибелі ліричного героя і самого поета: "Я проллюся крапелькою крові/На твоє священне знамено!" Рання смерть поета стала жертвою в ім'я рідної землі.
Схарактеризуйте ліричного героя вірша.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Задивляюсь у твої зіниці..."
- Чим саме поезія "Задивляюсь у твої зіниці..." була небезпечною для тоталітарної системи?
- Із твором якого українського чи зарубіжного поета/поетки ви можете порівняти вірш "Задивляюсь у твої зіниці…"?
- Які художні засоби використано в поезії "Задивляюсь у твої зіниці…"? Наведіть їх приклади.
- Що ви відчули, читаючи вірш "Задивляюсь у твої зіниці…"? Чим саме вам імпонує ця поезія?
- Розкрийте красу персоніфікованого образу України в поезії В. Симоненка "Задивляюсь у твої зіниці...".