Звукові образи: сміх Весни: "Сміючись на пелюстках, На квітках Променистою росою; у душі ліричного героя: "Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески". Зорові образи: Весна "вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах", хмари "Попелясті, пелехаті", "Гори, гай, луги, поля – Вся земля"
Вороний не акцентує увагу на зорових образах, його цікавить не так колір, як звучання. Митець досягає посилення звукового враження повторами слів зі смисловим наголосом на кореневому "а" та закінченнями "-на": "Довгожданна, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Осанна!". Музичність є невід'ємною складовою поетики Миколи Вороного. Вона досягається не лише багатством внутрішніх рим, алітерацій та асонансів, що так виразно вчуваються в "Блакитній Панні". Навіть зорові образи (а це вже – царина образотворчого мистецтва) цього вірша вирують у своєрідному танці звуків, динаміці ритму і рими, характерних для дзвінкоголосої весни: "В'ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески".