Остання сцена – глибоко психологічно вмотивована: ненависна горілка, співчуття і обурення сусідів, їхні поради "остріше" взятися до Анни й жандарма, відверта й глумлива зневага з боку останнього, холодна байдужість Анни, відчуття що все валиться з рук, занепадає, руйнується господарство, саме життя, – все це робить зрозумілим відчайдушний, жахливий – передусім для нього самого – вчинок. Аж ніяк не затурканість і пасивність рухає Миколою. Саме через брутальне порушення етичних норм людського співжиття і піднімає він руку на сильного і владного супротивника. Отже, малюнок образу цього персонажа тонкий і складний – такий, що розкриває глибоко приховані моральні засади людини.