Чи можна сказати, що оповідання було актуальним тільки в період радянського тоталітарного режиму? У чому його сучасність?

Твір пронизано алегоричністю і символікою. Це не тільки образ коня Шептала як уособлення людини, якій не вдається в несприятливих умовах вижити та зберегти гідність. Це і зображення табуна коней як символ знеосібнення людини в радянському суспільстві, і стайня – алегоричний образ тогочасної системи, батіг як символ системи управління суспільством тощо. Але В. Дрозд, як талановитий письменник, вийшов далеко за рамки зображення радянського життя. Проблеми, порушені у творі, будуть актуальними завжди в будь-якому тоталітарному суспільстві, тому можемо говорити про універсальність авторських художніх узагальнень.