Повість-казка "Місце для дракона" розповідає про вигадані події та вигаданих персонажів. Вона має ознаки літературної казки – оповідного твору, що часто використовує фольклорний досвід. Як і народна, літературна казка орієнтується на вимисел, звертається до проблеми добра і зла, навчає читачів співчувати герою. Однак при цьому вона виражає індивідуальне авторське розуміння життя. Звідси й відмінності, зокрема, порушення важливої у фольклорній казці вимоги – обов'язкового щасливого фіналу.
Повість українського автора поєднує риси літературної казки і фентезі: спирається на казкову історію про лицарів і дракона, однак цілком вільно, у дусі фентезі, осмислює традиційний мистецький досвід. Письменник не обмежується завданням розважити читача, а запрошує його до серйозних роздумів над сутністю людської природи та недосконалістю суспільних відносин. Твір має й ознаки повісті: більший обсяг, є більша кількість персонажів, відтворено душевний стан головного героя, наявні описи.